Ілюстративна викладка літератури
« Берегиня роду»
Квітує ніжно рідна українська земля, вирує яскраво травень, дзвенить у блакиті пташиний спів! Незважаючи на страшну війну, прокидається від сну природа, Україна вдягається у трави та бузок і теплий весняний вітерець приносить до нас світле і радісне свято - свято Матері. Воно стукає у кожну оселю і, ставши на порозі, нагадує призабуту мудрість віків - звичай вшановувати Материнську Долю.
Рухається історія, змінюються часи, сягає фантастичних вершин наука й техніка, але неминущою цінністю, незамінною духовною та моральною величиною залишається в людському суспільстві Мати. Адже в основі загальнолюдської моралі – любов до Матері і шаноба до Материнства, які об’єднують людей незалежно від будь-яких відмінностей між ними. У цьому відношенні Мати і Материнство схожі на Сонце, яке несе життєдайне тепло всьому людству. "Мама" - моє перше слово .. "Мама" - це горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного хліба, це і розповідь про дідів - прадідів, це і мамина наука: "Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе".. Яке це щастя мати маму!!! Що є святішого за ці слова? Бо від малечку і протягом багатьох літ супроводжують нас у житті її ніжна ласка, палка любов і турбота.
Мати - найрідніша і найближча кожному з нас людина. Вона дарує нам життя. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає у наші вуста добрі слова. І немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері. Образ матері , оспіваний у музичних творах, опоетизований у художніх творах та віршах, прославлений у казках і легендах.
Багато в світі різних слів
І різних виразів чимало,
Та найласкавіше із них
І найрідніше слово – Мама.
Хоча б яку ти вибрав із доріг,
Хоча б якими ти пішов шляхами,
Та через терни горя і зневір
Ти повертаєшся до мами.
До Дня Матері в бібліотеці села Слобода Небилівська оформлена викладка літератури «Берегиня роду.»
Немає коментарів:
Дописати коментар