Консультація безоплатної правової допомоги.

28.02.2023

     💍💻 Подати заяву на одруження знову можна буде онлайн – відповідну послугу Мін'юсту було реалізовано на порталі Дія.

    💬 «Така послуга завжди користувалась попитом серед громадян України. Тому, ми вирішили відновити онлайн-подання заяви на шлюб, тепер – запускаємо модернізовану послугу на порталі Дія», – розповідає заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Serhii Orlov.

   Скористатись послугою можуть громадяни України, котрі:

☑️ досягли 18 років;

☑️ мають електронний підпис.

    Щоб подати заяву про шлюб у Дії, потрібно:

🔰 Авторизуватися на порталі Дія та перейти у розділ «Сім’я».

🔰 Обрати послугу «Заява про шлюб».

🔰 Заповнити заяву. Тут можна обрати час та місце державної реєстрації шлюбу, церемонію у святковій залі та інші додаткові послуги.

🔰 Сплатити державне мито.

🔰 Підписати заяву електронним підписом.

🔰 Далі ваш партнер отримає посилання на заяву електронною поштою. Він має авторизуватися у кабінеті на порталі, перейти за посиланням з пошти та підписати заяву електронним підписом.

    І все! ✅️ Заяву про шлюб подано. Обраний ДРАЦС надішле вам результат розгляду заяви та деталі щодо церемонії на мейл. Вам залишається лише з’явитися у ДРАЦС у день одруження. 

     Послуга реалізується Міністерством юстиції України спільно з Міністерство цифрової трансформації України за підтримки за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту U4DigitalIUA.

                                                                              Ірина Дубиківська.

 24 лютого 2023 року – річниця початку повномасштабної війни, рік нашої незламності.

     Сьогодні 24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році. 24 лютого змінило мирне життя кожного з нас. Тисячі мам з дітьми дізналися, що таке «рятуватися від війни» і наскільки важко вмістити ціле життя в одну валізу. Тисячі найкращих українців стали на захист нашої держави і боронять її у цю мить. Тисячі, з перших днів вторгнення, стали волонтерами і одночасно — надійним тилом для наших військових. 

    Це — МИ, Українці, які 24 лютого об’єдналися і показали світові, що таке потужна та смілива нація! Наші Збройні Сили України, захисники та захисниці — це більше, ніж Герої! Найхоробріші, найсміливіші, найвідданіші своїй країні і своєму народові воїни. Україна сьогодні об’єднує увесь цивілізований світ. Ми дізналися, що таке справжні брати, друзі та союзники. Знаємо, що таке підтримка та допомога. 

     Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

    Попереду багато боротьби, але ми точно знаємо, що вийдемо з неї переможцями, бо здобули найголовніше – національну єдність заради спільної мети, незламність і віру в Україну та мужніх героїв, що боронять її кордони.

    В бібліотеці оформлено тематичну полицю. 

  21 лютого Міжнародний день рідної мови.

     21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято, до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

    Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. Тобто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

    В бібліотеці оформлено викладку літератури «Українська мова - мова єднання», де можна ознайомитися з книгами, у яких висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу – української. 

    Для кожного народу Мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

 Година інформації: 

«А Сотню вже зустріли небеса»

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

 І з кров’ю перемішана сльоза…

 А батько сина ще не відпускав…

 Й заплакав Бог, побачивши загін –  

 Спереду – сотник, молодий, вродливий,    І юний хлопчик в касці голубій, 

 І вчитель літній – сивий-сивий…

    Складні часи, які переживає наша Україна, переконливо доводять необхідність здійснення патріотичного виховання підростаючого покоління. Неабияка роль в цьому процесі відводиться закладам культури, які  мають стати осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано захищати та розбудовувати незалежну, демократичну державу, дбати про її національну безпеку, підвищення добробуту людей, сприяти єднанню українського народу та встановленню миру й злагоди в суспільстві.

    День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

  Пам’ятний день встановлено указом  Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

    Цього дня  українці прокинулися в іншій країні – в країні, де влада вбиває своїх громадян. Тоді ця інформація приголомшила весь цивілізований світ – в центрі старовинного міста, в «мирній Європі», силовики розстрілюють беззбройних людей. Не в чесному бою, не солдатів, не бандитів, а простих громадян прицільними снайперськими пострілами.

    Уже минуло дев’ять років, а спогади настільки яскраві, наче це було вчора… Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. У той день Майдан тоне в крові. Кількість убитих активістів рахують десятками. До вечора четверга було вбито 82 учасники протесту і просто випадкових перехожих. Кількість їх росте – тіла знаходили на вулиці, деякі з них просто лежали на землі, їх накривали ковдрами або закривавленими синьо-жовтими прапорами.

    21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

    За цю перемогу заплачено велику ціну – понад сто життів. Їх назвали Небесною Сотнею – героїв, які загинули в Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській. Кожен заплатив за свої переконання найвищу ціну – життя. І для нас є святим обов’язком гідно вшанувати героїв, щоб ми пам’ятали, хто і за що загинув.

    У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував і зараз жертвує своїм життям, коли почалася війна заради нашого майбутнього.

Хай палають свічки пам’яті

Небесна сотня білих журавлів,

Душа яких летить під небесами,

Ніхто із Вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами…

Горить свіча і пам’яті сльоза

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Героїв Україна пам’ятає…

 Василю Олійнику - 75

    

Народився Василь Олійник в селі  Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області 15 лютого 1948 року. Батько був робітником, мати - колгоспницею. Працювали важко і жили нелегко. Але в хаті панувала злагода, тепло, затишок.

  

     Вірші почав писати в шкільні роки. Тоді, з доброго благословення калуського поета, музиканта і вчителя Йосипа Антоновича Попадюка, з'явилися вони у районній газеті “Зоря Прикарпаття”.

    Після закінчення восьмирічки навчався у професійно-технічному училищі, працював бетонником, слюсарем-вентиляційником, інженером, меблярем. Поступив на факультет журналістики Львівського університету їм. І. Я. Франка, після чого працював у долинській районній газеті.

   Та, окрім журналістики, в Василя Олійника було покликання - віршувати. Він друкувався в різних журналах, альманахах, та збірниках. Загалом, Василь Олійник видав майже 10 збірок своєї творчості. Він є членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

…В листі ти пишеш: "Надішліть "Кобзар"

І два листочки золоті калини..."

Заможна, як графиня, чужина

Ніколи не замінить України…

   До того ж, пан Василь мав талан відкривати нові обличчя в літературі, він провів кілька досліджень-розвідок про місцевих літераторів та визначних осіб. Так, він видав окремою книжкою художньо-документальний нарис «Європейський тенор з Велдіжа» (2000) про видатного, але незаслужено забутого українського співака Василя Тисяка, який народився на Долинщині. Разом з художником Богданом Шляхтичем зібрав та упорядкував у збірку поезій «Нескорена пісня» творчість репресованого "совітами" й забутого прикарпатського поета Йосипа Кузя

   Окрім великого пласту літературних напрацювань, Василь Олійник ще й займався суспільними справами. Він був керівником місцевої, долинської Просвітянської громади. Він був засновником і одним з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в Лолині.

…З Франком сьогодні Лолин розмовляє,

Йому велику шану воздає.

І кожен бачить, розуміє, знає,

Що він тут був, що він тут завжди є!

   Василь Олійник друкувався в альманасі «Вітрила», журналах «Ранок», «Перевал», колективних збірниках Ужгородського видавництва «Карпати" та інших. Він є автором поетичних книг:

* «Стремено» → 1981

* «Гармонія площин» → 1992

* «Толока» → 1997

* «Княгиня» → 2000

* «Крижма» → 2005

* «Понад шляхами сивими» → 2008

* «Європейський тенор з Велдіжа» → 2000