ВАЖКИЙ ТЯГАР  ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО НЕБА.

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.

Тривожна ніч. Здригнулася земля.

Невинно  вишні  чарували цвітом,

А вибух все навколо спопеляв.

      В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

    Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль.

    Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження.

    До 39-річниці від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції в бібліотеці села Небилів оформлено викладку – спогад «Важкий тягар Чорнобильського неба». На викладці розміщена література українських та зарубіжних видавництв, яка наповнена переживаннями та спогадами про минуле, та повертає користувача у квітень 1986 року. 

 Огляд літератури

«Її величність книга»

     23 квітня відзначається Всесвітній день книги й авторського права. Традиція святкування народилася в Іспанії. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії святого Георгія, коли книготорговці влаштовували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, з 1931 року, з’явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу. Ми вітаємо всіх причетних до свята! Нехай книга, що відкрита цього дня кожним читачем, стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі роки!

    А щоб більше дізнатися про користь і переваги читання, рекомендуємо огляд літератури «Її величність книга». Усім відомо, що завдяки книзі ми не лише отримуємо доступ до інформації, знань, моральних і духовних цінностей, а ще й торкаємося до справжніх творчих досягнень та розуміння прекрасного. У світі багатого культурного розмаїття саме книга відкриває перед нами різні цивілізації, історичні повороти та неминучий прогрес.

  

   

  Ольга Донеччанка.

  Все буде добре, побратими.

 

    Ця книжка про незвичайну долю реальної людини, Івана Баранича, який став справжнім героєм нашого часу. Містичні збіги і трагічні обставини його життя змушують замислитися над непередбачуваністю та мудрістю Провидіння. Водночас читач, спостерігаючи за перебігом подій очима героя впродовж однієї доби, занурюється в буденність війни в мить відносного затишшя або, завдяки його спогадам, – життєві перипетії дитинства і юності та жорстокі бої.

    Книжка дасть змогу читачеві відчути відданість і міць бойового братерства та доторкнутися до глибинних внутрішніх переживань бійця. Вона буде цікава кожному, кого не залишає байдужим ця кривава війна і хто має в серці почуття вдячності до сучасних героїв та зберігає памʼять про них.

        Ірина Вовк.

        Рубаки на «корчах»

    

  

      Книга Ірини Вовк «Рубаки на “корчах”» — це тридцять історій українських воїнів, які були записані на фронті. У цій книжці — вояки та воячки, хлопці й дівчата: медики, розвідники, штурмовики, оператори дронів, артилеристи, піхотинці, протиповітряні оборонці, які чесно воюють. Беруть та й роблять свою справу  — те, що вміють. Справжні вояки, чи рубаки, — ті, які пережили важкі бої, оточення, успішні наступи, — про війну розповідають мало. Але кожен і кожна з них — приклад відданості, міці та гарту, вони — новітні Українські Герої.

        Кононенко Євгенія.

        Нескінчені розмови.

 

    Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка. 

        Як Україна ставала українською.

         Громадсько-політичне життя на

     підросійській Україні ХІХ – поч. ХХ ст.

    Ця книжка присвячена суспільно-політичному життю підросійської України на зламі ХІХ і ХХ ст. Автор висвітлює історію українського національно-визвольного руху того часу, розглядає його на тлі інших національних рухів Центрально-Східної Європи, змальовує  боротьбу  українських  інтелектуалів  з  Російською  імперією  та імперською громадською думкою, показує трансформацію поглядів українського  інтелектуального  середовища  від  федеративних  ідей до самостійницького проєкту.

    Кожен розділ доповнюють додаткові матеріали — словник ключових термінів, тематичні цитати з праць діячів європейських національних  рухів  і  дослідників  національного  життя,  біографічні довідки про персоналії, згадані в розділі.

    Для всіх, хто цікавиться еволюцією громадсько-політичної думки, українським національно-визвольним рухом модерної доби та загалом історією України ХІХ – початку ХХ ст.

    Сьогодні особлива вдячність нашим видавцям, що в такі скрутні для країни часи знаходять можливість друкувати українські книжки. Наша книга тепер мандрує світами і знаходить свого читача повсюди.

 Онлайн - екскурс: 

«Моя професія – професія  майбутнього»

    У кожної людини є свобода вибору.  Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, – одна з умов відчуття життєвого успіху. І поставитись до цього вибору потрібно як до початку нового цікавого життєвого етапу.

    Підліткові, що обирає свій майбутній професійний життєвий шлях, потрібно розібратися у величезній різноманітності сучасних професій, зрозуміти їх зміст і реально оцінити свої можливості, прагнення, здібності, інтереси.

    Інноваційні технології розвиваються неймовірними темпами та відкривають нові перспективні напрями для розвитку кар’єри. Ми зібрали професії майбутнього, на які варто звернути увагу вже сьогодні, адже фахівці цих сфер стануть ключем до успіху в бізнесі та вплинуть на розвиток економіки нашої країни. 

    Пропонуємо вашій увазі онлайн екскурс: «Моя професія – професія майбутнього.»

    Які з професій будуть потрібними за кілька років? Деякі з цих професій стають популярними вже сьогодні, а на найближче майбутнє їм пророкують особливий попит.

Професії майбутнього.

Персональний бренд-менеджер

    Він працюватиме над створенням іміджу      своїх клієнтів, зокрема через соціальні мережі. Щоб стати фахівцем у такій справі, потрібні знання у сфері PR-менеджменту, реклами, журналістики.

                             

Дизайнер віртуальних світів

   Найближчим часом зросте кількість охочих подорожувати віртуальними світами. Тож знадобиться дизайнер віртуальної реальності, який матиме здібності художника і програміста. 

Проектувальник розумних будинків 

    Знання та вміння у сфері програмування та ІТ-технологій допоможуть стати фахівцем, який розроблятиме системи управління домогосподарством без участі людини.

Шкільний дієтолог

    Він навчатиме дітей правильному       споживанню їжі та відповідатиме за те, щоб учні харчувалися відповідно до їхніх фізіологічних потреб.

                                                            

Інженер 3D-друку

    Популярність 3D-друку набиратиме обертів. А отже, цінними будуть фахівці у цій сфері. Робота може бути як технічною, так і більш творчою. До прикладу, можна стати дизайнером одягу та прикрас, котрі друкують на 3D-принтері.

Дизайнер інтерфейсів

  На таких фахівців буде попит, адже конкуренція між розробниками гаджетів та різноманітних додатків зростатиме.

Тайм-брокер

     Швидше за все, що кількість фрілансерів із роками збільшуватиметься. Тайм-брокер допомагатиме продавати та організовувати їхній час. Щоб опанувати цю професію, знадобляться знання у сфері економіки та менеджменту.

    Вибір професії - це дуже важлива подія в житті кожної людини. Але яку б професію ви не вибрали, вам завжди знадобляться знання, отримані в школі. Тому постарайтеся вже зараз визначити область ваших інтересів, більше читайте, набирайтеся досвіду та знань. Тож хай майбутні професії наших школярів принесуть їм радість, моральне й духовне задоволення, адже вдало обрана професія – ключ до успіху.

 Викладка – цікавинка для дітей

«Чарівний світ казок»

(за творами Ганса Крістіана Андерсена)

  2 квітня, до 220 – тої річниці від дня народження дитячого письменника – казкаря Г. К. Андерсена, бібліотека села Слобода Небилівська підготувала викладку – цікавинку для дітей «Чарівний світ казок».

    Казки Ганса Крістіана Андерсена – це не просто захопливі історії, які зачаровують дітей і дорослих усього світу, а справжні життєві уроки, заховані за простими і доступними сюжетами. Його твори пронизані глибоким символізмом і часто порушують питання добра, зла, справедливості та любові. Андерсен зумів знайти унікальний баланс між простотою викладу та глибиною змісту, що дозволяє читачеві з різним життєвим досвідом знайти у казках щось своє. Кожна історія спонукає до роздумів і викликає емоційний відгук. Андерсен часто використовував алегорії, щоб донести важливі істини, які не втратили своєї актуальності навіть через століття. Його казки – це не лише розвага, а й інструмент самопізнання, здатний зачепити найпотаємніші куточки душі.

    Твори Ганса Крістіана Андерсена – це спадок, який залишається актуальним для багатьох поколінь. У своїх казках він показав, що людські цінності, такі як доброта, сміливість, щирість і любов, є незмінними та мають вагу у будь-який час. Історії, які він створив, нагадують нам про важливість чесності із собою та навколишнім світом, а також про ціну, яку ми готові заплатити за свої мрії. Андерсен за допомогою казок закликав читачів мислити, ставити під сумнів очевидне і бути готовими до змін. Його твори продовжують надихати, навчають нас глибше розуміти свої почуття та відображають ті моральні уроки, які кожен з нас може винести для себе. Завдяки цьому казки Андерсена залишаються незабутніми і надихають навіть у сучасному світі.

  Літературна година:

«Поезії, обпалені війною»

Коли закінчиться війна,

 Я нишком стану на коліна

  І, сльози випивши до дна,

  До Бога вимовлю уклінно.

 Коли закінчиться війна

 І щезне миршаве й вороже,  

Я просто вигляну з вікна

І крикну: «Вдячна тобі, Боже!»

    21 березня по всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. Починаючи з 2022 року цей день ми зустрічаємо в час війни. До цієї дати в бібліотеці села Небилів була проведена літературна година: «Поезії, обпалені війною».

    Кожна війна має свою інтерпретацію і кількість жертв.  Вона закінчиться, тільки залежить, скільки людей мають заплатити своїм життям заради миру. І кожна війна народжує своїх поетів і письменників. Війна в Україні змусила багатьох українців акумулювати свій біль від пережитого у віршах. Лірику створену українцями в XXIстолітті називають Поезією Вільних.

    Завдяки поезії можна як найкраще розповісти світу, що сьогодні відбувається в Україні. Багато поетів від знаменитих метрів до початківців присвятили свої вірші темі війни. Вірші української поетеси Ліни Костенко, як ніколи надихають. «Ми не маємо права на поразку,» - нагадує нам поетеса.

У нас вже підриваються на мінах.

В полях по обрій брухту і броні.

У нас стрічають люди на колінах

своїх убитих хлопців на війні.

Росли, росли - і виросли хлоп’ята.

Чиїсь кохані і чиїсь сини.

Щоб Україна не була розп’ята,

пішли боротись, — хто ж, як не вони?!

Господь їм сил подвоїв і потроїв.

Здолали все, подужали заброд.

Так виникає нація героїв.

Так постає з населення народ.

    Винаходять нову зброю, поети також знаходять нові слова, рядки, вірші, щоб розповісти про ці події… Юні користувачі нашої бібліотеки читала вірші наших поетів, присвячені війни. Були прочитані поезії Аліни Войтенко «На моїй землі війна», Богдани  Пілецької «Просим миру», Наталії Данилюк «Цей хлопець», Лесі Геник «Не дощ», Любомира Михайліва «Герої не вмирають», Михайла Батога «На вістрі кулі».

    Будь – яка війна не триває довічно. Рано чи пізно мир прийде і в Україну. Прийде з перемогою. Дорогі наші захисники! Повертайтесь живими до дому, де з нетерпінням вас ждуть ваші рідні та знайомі. Тож Слава Україні! Героям Слава!

Ще вродить жито. Визріє овес,

Ще буде мир. Здобутий в перемогах.

І тільки душі до святих небес,

Полинуть птахом до самого Бога…

Ще будуть квіти, бджоли і нектар.

Нап’ються пуп’янки  живильної водиці.

І тільки кров, пролита на вівтар,

Розквітне маком в золотій пшениці…

    В Бібліотеці була оформлена викладка літератури: «Війна і поезія».

 Година поезії 

«Поезія – ти сила чарівна»

    Всесвітній день поезії – свято, яке відзначається щороку в день весняного рівнодення – 21 березня. Встановлено 1990 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. В Україні відзначається з 2004 року.

    Сьогодні у бібліотеці Слобода Небилівська на поетичному святі, присутні  ознайомилися з творчістю місцевих поетів – Степана Осадчука та Богдана Миндюка. Їхня творчість дарує тепло серця, добрий настрій, доносить до нас красу і велич рідного краю.

    Писав Степан Іванович на різні теми, присвятив він рядки і нашому рідному селу:

Слобідко моя барвінкова,

Духовний ти мій оберіг.

Перлина моєї любові,

Яку я у серці зберіг…

    Першим літературним доробком Богдана Миндюка був вірш  «Осінь»

Закінчилось тепле літо,-

Пада лист останній.

Уже скоро треба, друже,

Брати в руки сани.

      У народі кажуть, що поезія – це музика душі, це – крила, які піднімають у небо. А коли душа не байдужа до світу, то неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями. Саме такими крилами, які підіймають у небо і обдарував Господь наших земляків Степана Осадчука та Богдана Миндюка.

     Твори місцевих поетів ви можете знайти на ілюстровані викладці літератури « Поети – наші земляки», яка оформлена в приміщенні нашої бібліотеки. І нехай крила поезії несуть вас у світ духовного збагачення, краси та мудрості. 

 Екскурс до бібліотеки

«Подорож у книжковий світ»

    Сьогодні до бібліотеки села Слобода Небилівська завітали учні 1-го класу місцевої школи, які в майбутньому, сподіваємось, стануть читачами нашої бібліотеки.

    Перше знайомство з бібліотекою перетворилось на справжнє свято. Маленькі відвідувачі жваво цікавились книжками та журналами, слухали розповідь бібліотекаря про книги. Кожна книга це результат праці великого колективу і її треба берегти, щоб вона жила довго – довго, щоб могли прочитати багато дітей. У кожної книги є своя точна адреса «кімната» і навіть місце. Коли книга іде в гості до читачів, місце її вільне. Повернувшись «додому» - в бібліотеку, вона знову стає на своє місце

    Дорогі діти, від сьогодні ви вже стали користувачами нашої бібліотеки, тож читайте цікаві книжечки, відвідуйте бібліотеку із задоволенням. Хочу побажати вам все життя не розлучатися з добрим другом - книгою.

 Літературне досьє 

«Відчути на дотик епоху»

 

  13 березня 2025 року виповнюється                       65 років Юрію Андруховичу —              письменнику, якого  жартом називають  "патріархом української літератури".

  

       

    Поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Колишній віце-президент Асоціації українських письменників. Народився 13 березня 1960 р. в Станіславі (нині Івано-Франківськ), Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису "Перевал" (1991-1995). Був співредактором часопису "Четвер" (1991 - 1996).

    Наприкінці 1980-х відомий як активний діяч щойно створеного Народного Руху України.

    З 1991 року публікується у великих літературних журналах України. Автор збірок поезій: «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Пісні для Мертвого півня» (2004), романів: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця. Замість роману» (2007), книг есеїв: «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Диявол ховається в сирі» (2006), «Тут похований Фантомас» (2015).

    Лауреат літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), одержав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), «За європейське взаєморозуміння» (Лейпціг, 2006).

    Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході.

    Твори Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США (окремими книжками), Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусі, Литві, Словаччині (окремими публікаціями).

    Серед ряду літературних нагород - Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург, Німеччина) за 2000р.

 Літературна година

«Шевченко - великий провісник долі України»

    Щороку відзначають українці річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. В приміщенні бібліотеки села Слобода Небилівська пройшла літературна година, присутні зачитали твори великого Кобзаря.

     Тарас Шевченко для кожного свідомого українця – не просто народний поет, талановитий митець, а й національний пророк, апостол правди і свободи, нескорений борець за волю України заступник знедолених, провидець, великий патріот. І хоч минуло вже саме цими днями 211 рік від дня його появи на світ, але значущість цієї постаті та його слів абсолютно не зменшилася.

    Він пройшов крізь серця мільйонів, піднявся до вершини всенародної слави і заслужив всесвітню вдячність та визнання. 

    Як досяг, чим завоював цю славу Шевченко – СЛОВОМ. 

    Він відчував у собі велику місію  - розкрити світові волелюбну душу рідного народу, його високу думу.

    Поет пов’язав  свою долю з долею України, і він перший виступив зі своїм полум’яним словом на її захист від поневолювачів, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази.

     Дорого заплатив співець за могутнє слово правди: на десять років закували його царські сатрапи. Але ні каземати, ні солдатська муштра, ні відірваність від рідного дому не вбили в ньому волі до боротьби.

    Його ім'я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь.

  Оформлена літературна викладка – персоналія «Велич Тарасового слова», на якій представлено твори письменника, біографічні видання, пов’язані з життям і творчістю.

 Година спілкування:

«Батько Тарас - дітям України»

    Сьогодні, 9 березня 2025 року ми відзначаємо 211-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, українського письменника, класика української літератури, художника, академіка Імператорської академії мистецтв, національного героя.

    Кожен великий народ має свої знакові постаті. Такою постаттю для нас українців є Тарас Григорович Шевченко. Він був і залишається справжнім митцем, людиною незвичайної долі і неймовірного таланту, що здобула світову славу.

 Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

він присвячував народу.

Ось чому в сім'ї великій,

у цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки,

як безсмертний наш сучасник.

    До цієї дати в бібліотеці с. Небилів разом з клубом була проведена година спілкування: «Батько Тарас – дітям України» Юні читачі нашої бібліотеки протягом цієї години читали вірші Шевченка, написані для дітей, відповідали на питання вікторини, яка була присвячена життю і творчості поета, подивилися відео фільм: «Тарас Шевченко: цікаві факти».

  Т. Шевченко вчора, сьогодні і завтра залишається у серцях українців прикладом любові до свого народу, Батьківщини. Він учить малих і дорослих вивчати історію рідного краю, шанувати героїв, завжди бути готовими до боротьби за щасливе майбутнє, за справедливість, за честь України - матері.

І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син і буде мати.

І будуть люди на землі!

    В бібліотеці була оформлена книжково -  ілюстративна поличка:  «Тарас Григорович Шевченко – великий народний поет і художник» 

 Творець гімну України

( до 210-річниці від дня народження М. Вербицького)

 

Головні факти з життя Михайла Вербицького

• Народився у селищі Явірник-Руський біля Перемишля (Польща) в сім’ї греко - католицького священника.

• Коли йому було десять років - залишився без батька. Після цього матір відмовилася від опіки над сином, тому Михайла виховував родич - перемиський єпископ Іван Снігурський. Саме він започаткував музичну школу при перемишльській катедрі греко-католицької церкви, де вчився і Вербицький.

• Навчався музики в Алоїза Нанке, Франтішека Лоренца.

• У 1829 році вперше виступив на урочистому богослужінні в складі хору Перемишльської єпархії.

• Михайло Вербицький навчався у Львівській духовній семінарії, яку тричі намагався закінчити. Перші два рази його виключили з навчального закладу, а третій раз він сам пішов, адже мав піти працювати, щоб утримувати сім’ю.

• Ще під час навчання у Львівській духовній семінарії композитор добре оволодів грою на гітари. Саме він створив перший український посібник гри на цьому інструменті.

• У 1950-му році його висвятили на священика.

• Композитор був двічі одружений. Першою його жінкою була Барбара Сенер, яка після року шлюбу померла. Друга жінка Вербицького також померла завчасно. Після цих шлюбів у нього залишилися два сини: Іван та Андрій.

• У 1850-му році отримав свою першу парафію у селищі Завадів Яворівського району Львівської області. Там він мешкав до 1852-го року.

• З 1853 по 1856 рік служив у селищі Стрілки Старосамбірського району (Львівщина).

• У 1856-му році став парохом у селі Млини на Яворівщині, де мав досить скромні умови для життя. Там він прослужив чотирнадцять років та жив до смерті.

• Вербицький також навчав музики. Серед його учнів були такі композитори, як-от: Порфирій Бажанський та Віктор Матюк.

• Помер 7 грудня 1870 році від раку. Тоді йому було п’ятдесят п’ять років. Похований у селі Млини.

    Коли саме Михайло Вербицький створив музику до гімну України - досі не відомо. Оскільки немає точної дати, яку б подали науковці. Водночас 15 січня 1863 року у львівському часописі «Мета» вперше на Галичині надрукували текст «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського. Згодом Михайло Вербицький дізнався про цей текст та написав до нього мелодію. Так, у 1865 році пісню «Ще не вмерла Україна» надрукували разом з нотами.

    10 березня 1865 року в Перемишлі її вперше виконали на події, яка була присвячена пам’яті Тараса Шевченка. Тоді її заспівали на закінчення концерту під диригуванням Анатоля Вахнянина. Після цього композиція стала популярною серед молоді та представників інтелігенції на Галичині.

    У жовтні 1910 року пісню «Ще не вмерла Україна» у кельнському відділенні «Грамофону» записали на платівку. Тоді її виконав український оперний співак Модест Менцинський. А в 1917-1920 роках композиція стала одним із державних гімнів Української Народної Республіки (УНР).

    Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року «Ще не вмерла Україна» заспівали просто в залі Верховної Ради. Офіційна музична редакція гімну ухвалена 15 січня 1992 року, а текст затверджено законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року.

 БАРВИСТЕ СУЗІР’Я УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

                                            Щоб підготувати людину духовно 

                                            до самостійного життя, 

                                            треба ввести її в світ книжки.

                                                                        В.О. Сухомлинський.

    28 лютого в бібліотеці села Небилів оформлено викладку сучасної літератури «Барвисте сузір’я українських письменників» 

    Тут представлені книги різних жанрів; романи та детективи, фантастика. Отож, кожен з відвідувачів бібліотеки мав нагоду дізнатися про літературні новинки, познайомитися з сучасними авторами, по-справжньому насолодитися спілкуванням та підібрати для себе найцікавішу літературу.

    До уваги користувачів представлено нові, яскраві, пізнавальні книги. Читачі із задоволенням знайомились із новинками та активно долучались до читання книг.

    Бібліотекарі розповідали про новинки та їх авторів, рекомендували літературу за уподобаннями користувачів.

    Запрошуємо всіх до бібліотеки. Сподіваємося, що ви знайдете для себе багато цікавої літератури, яка вам сподобається і принесе задоволення при читанні. 

             

                 

 

Інформаційна година

«Три роки незламності»

    24 лютого виповниться три роки з початку повномасштабної війни Росії проти України. Цей період позначився болем, втратами й боротьбою, а також неймовірною силою та вірою українського народу.

    На світанку 24 лютого 2022 року, росія розпочала збройний наступ на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму. У цей день, кожного мирного жителя огорнула хвиля страху… Та вже за мить  ми  чинили  опір, перемігши паніку,  страх, зневіру й сумніви. На захист держави стали військові та сотні добровольців – звичайні люди мирних професій.

    Минає три  роки запеклої боротьби… багатьох випробувань… болючих втрат… Ця війна уже забрала життя багатьох молодих українців. У багатьох домівках не дочекались чи то батька, чи то сина, чи то брата, чи то сусіда , чи просто знайомої людини.

Ви знаєте, війна

Таки скінчиться…

І скоро відбудуються міста.

Але на жаль ніколи не вернуться

Всі ті, кого забрали небеса.

  Повномасштабне вторгнення росіян повністю змінило наше життя. Ми почали цінувати прості життєві цінності, радіти звичним буденним речам. Війна змінила кожного... Життя вже точно не буде таким, як раніше, бо вже навіть світ не буде таким, як раніше...

 

 Година спілкування

«Війна у пам’яті, біль у серці»

    24 лютого 2025 року – третя річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.

    24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.

    …І вже три роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного… 1067 днів сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1067 днів мужності, незламності, героїчного спротиву….

    І впродовж кожного з цих 1067-и днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.

    Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.

    Бібліотека та клуб села Слобода Небилівська провели годину спілкування «Війна у пам’яті, біль у серці».

    Оформлено викладку літератури « Життя кожного українця поділилося на «До» і « Після».

 

Година пам’яті

 «Герої не вмирають, допоки пам’ять про них жива»

Кожного року лютневими, морозними днями починаючи з 18 лютого ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної сотні, наших Небесних Ангелів. В бібліотеці с. Небилів була проведена година пам’яті «Герої не вмирають, допоки пам’ять про них жива»

     Наша ненька Україна переживає складні часи, адже на Сході України лунають нові постріли і вибухи гранат, де гинуть найкращі сини України. І, сьогодні, ми хочемо поговорити з вами про героїв, які поклали своє життя за вільну і мирну Україну.

                        Горить свіча і пам'яті сльоза

                         Додолу з неї краплями стікає

                         Земля ридає, плачуть небеса

                       Майдан Героїв з почестю ховає

            Горить свіча і пам'яті сльоза

            Додолу з неї краплями стікає

            Земля ридає, плачуть небеса

            Героїв Україна пам'ятає...

    Їх назвали Небесною Сотнею –  українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

    Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

    Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

    Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

    21 лютого в селі Небилів відправлено панахиду, за загиблими героями та проведено годину пам’яті «Герої не вмирають, допоки пам’ять про них жива», оформлено викладку літератури.

 

   

        На захід  була запрошена Вовчук Юлія Василівна, яка провела майстер - клас по виготовленню свічки в глечику. Ні для кого не секрет, що воскова свічка вважається символом тепла, добра  в усьому світі. Вона дарує приємний аромат, зігріває, додає сил, запалює радість у душі та несе позитив до оселі.

Майстер - клас - це чудова можливість не тільки навчитися нового, але й відчути справжнє творче натхнення. Кожна свічка, створена на такому занятті, є унікальною.