Ілюстративна викладка літератури 

« Берегиня роду»

    Квітує ніжно  рідна українська земля, вирує яскраво травень, дзвенить у блакиті пташиний спів!  Незважаючи на страшну війну, прокидається від сну  природа, Україна  вдягається у трави та бузок  і теплий весняний вітерець приносить до нас світле і радісне свято - свято  Матері.  Воно стукає у кожну оселю і, ставши на порозі, нагадує призабуту мудрість віків - звичай вшановувати Материнську Долю.

    Рухається історія, змінюються часи, сягає фантастичних вершин наука й техніка, але неминущою цінністю, незамінною духовною та моральною величиною залишається в людському суспільстві Мати. Адже в основі загальнолюдської моралі – любов до Матері і шаноба до Материнства, які об’єднують людей незалежно від будь-яких відмінностей між ними. У цьому відношенні Мати і Материнство схожі на Сонце, яке несе життєдайне тепло всьому людству. "Мама" - моє перше слово .. "Мама" - це горнятко теплого молока, це запашний шматок  пшеничного хліба, це і розповідь про дідів - прадідів, це і мамина наука: "Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе".. Яке це щастя мати маму!!! Що є святішого за ці слова?  Бо від малечку і протягом багатьох літ супроводжують нас у житті її ніжна ласка, палка любов і турбота.

    Мати - найрідніша і найближча кожному з нас людина. Вона дарує нам життя. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає у наші вуста добрі слова. І немає нічого  святішого і безкорисливішого, ніж любов матері. Образ матері , оспіваний у музичних творах, опоетизований у художніх творах та віршах, прославлений у казках і легендах.

Багато в світі різних слів

І різних виразів чимало,

Та найласкавіше із них

І найрідніше слово – Мама.

Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами, 

Та через терни горя і зневір

Ти повертаєшся до мами.

    До Дня Матері в бібліотеці села Слобода Небилівська оформлена викладка літератури «Берегиня роду.»