Година спомин

                «Чорнобиль… Трагедія…Пам’ять…»

    26 квітня 1986 року сталась страшна катастрофа в історії людства - вибух реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Долі багатьох людей різних професій - цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами Чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди.

    Жива рана Чорнобильської трагедії болить і досі… Від 1986 року і до сьогодення українці згадують вибух на атомній станції як розподіл життя до і після. Тисячі постраждалих, одинокі будинки та занедбані вулиці і тиша… Саме так виглядає Чорнобильська зона зараз, а в теплі квітневі дні 38 років тому ніщо не віщувало небезпеки. Сьогодні ж уся країна схиляє голови перед загиблими, дякує ліквідаторам, які мужньо кинулися на допомогу, за їх жертовність.

      Пам'ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий. 

    В бібліотеці села Небилів оформлено викладку літератури  на якій представлено видання, у яких  описуються події на ЧАЕС у день аварії, подвиг ліквідаторів - чорнобильців, гіркі наслідки катастрофи для України та світу та спроби їх подолання.

    Кажуть, час лікує. Через 24 тисячі років людство зможе забути про ту «мирну» атомну катастрофу, тому що це – час повного розпаду стронцію й цезію. З них ми прожили 38 років… 

                                       Нам горе люте миром перебути,

  Нам поховати зло в бетон і бронь,

 І – не забути! – доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

                                                              Б. Олійник     

 Година – реквієм

« Мій біль Чорнобиль»

    Працівники клубу та бібліотеки села Слобода Небилівська організували та провели захід до 38-х роковин Чорнобильської трагедії.

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає.

    26 квітня – дата, яка стала для всіх наступних поколінь українців «ч о р н о ю» - це День Чорнобильської трагедії. Радіаційна смерть випустила своє жало з «мирного атома»

    О першій годині двадцять три хвилини сорок секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, що мав  потужність мільйон кіловат, несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Зойкнула Земля чаїним криком:

Сину, вбережи і захисти! –

Вийшла мати із іконним ликом:

Іди, синочку.  Хто ж, коли не ти7..

Спалахнуло Небо, впало крижнем:

Сину, вбережи і захисти! –

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?

І уже не сина, ані мужа

Лиш розверсті зорані поля…

Та пліч-о-пліч стали

Біль і Мужність.

Дух і Воля.

Небо і Земля.

    Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… Вони  нагадують: «Пам’ятайте!  Хай не повториться! Хай земля зацвітає на весні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм. Пам’ятаймо!»

То дзвонять дзвони не Хатині,

Де слід лишила та війна,

Це стогнуть села України,

Де мирний атом не минув.

Він впав смертельною росою

На рай дібров,

На зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв.

І попелом покрились села

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка –

На допомогу крик німий

Між попелом остання іскра.

Запала тиша.

 Літературний хіт – парад

« Книга  - джерело мудрості»

    До Всесвітнього дня книги та авторського права в бібліотеці села Слобода Небилівська проведено літературний  хіт – парад за творами української класики.

1.“Тигролови”, Іван Багряний

Книга, яка чудово нагадує про те, чому “совок” повертати не треба. Григорій Многогрішний потрапив в м’ясорубку тоталітарного режиму. У свої 25 він вже пережив тортури, катування й заслання на Сибір. Сильний та нескорений, Григорій втікає та знайомиться з сім’єю Сірків. Тепер він знайшов притулок в Зеленому Клині, де тигрів ловлять руками. Людина в тайзі справді відчуває себе вільною. Як тигри, яких приборкує.

2.“Тіні забутих предків”, Михайло Коцюбинський

Книга, насичена українським фольклором, звичаями гуцулів та магією. Та й без кохання, звісно, не обійшлося. Іван та Марічка — закохані діти двох родів, які ворогують. Через це не судилося їм бути щасливими. Поки Іван був на полонинах, його кохана померла. Через деякий час Марічка приходить в образі мавки й заманює хлопця в ліс, де Іван зустрічає Чугайстра і його доля теж закінчується трагічно.

Якби Коцюбинський написав твір до появи Шекспіра, в англійського драматурга не було б шансів на успіх. Ця історія розчулить будь-кого.

                 3.“Я (Романтика)”, Микола Хвильовий

Автор показує антигуманність Революції 1917 року, її вплив на людину. В центрі цієї психологічної новели — ліричний герой. Точніше, його внутрішні переживання, емоції, сприйняття навколишнього. Головне, що треба зрозуміти після прочитання — мета зовсім не виправдовує засоби. Залишитися людиною з цінностями та бути чекістом, який страчує невинних, неможливо.

    4.“Украдене щастя”, Іван Франко

Твори Івана Франка справедливо мають стояти поруч з “Кобзарем”. Читати твори Франка можна у будь-якому настрої дорослим і дітям. П’єса “Украдене щастя” написана на основі народної “Пісні про шандаря” та наскрізь пронизана фольклором.

Три персонажі, три різні долі й украдене щастя. Важкі умови життя й нестача землі при владі Австро-Угорщини породили справжнє “галицьке пекло”, в якому Анна, Микола й Михайло зрештою втратили усе, що мали. Будь-яка надія на щасливе життя згасла серед зрад, вбивств та ворожнечі. Варто читати з погляду сучасної людини та знаходити для себе нові сенси любити: сім’ю, свою землю, історію.

            5.“Кайдашева сім’я”, Іван Нечуй-Левицький

Книга, як і багато з цієї добірки, є у списку шкільної літератури. Та хіба може дитина відчути й пережити усі мотиви, гумор, трагедію дорослих? Обов’язково перечитайте цю книгу та погляньте на персонажів, які поруч з нами навіть зараз. Трагедія поєднується з комедією, а сміх з розпачем.

Стосунки свекрухи та невістки, суперництво й запекла ворожнеча між членами родини тут показані з різних поглядів. Може, ця книга допоможе і на себе поглянути зі сторони?

6. “Енеїда”, Іван Котляревський

“Еней був парубок моторний, і хлопець хоч куди козак!” — початок визначної для української мови та літератури поеми. Адже це перша масштабна пам’ятка нашого письменства. Не дивно, що українці так люблять гумор, у нас навіть література почалася з цього гумористичного твору!

Перечитати варто, щоб побачити справжню просту українську мову 18 століття. Такий переклад Вергілія справді унікальний та запальний.

7.“Земля”, Ольга Кобилянська

Досі вчите психологію в пабліках блогерів? Годі, час вчити психологію за книгами Кобилянської. Розпочніть із твору “Земля”, який став визначним в історії літератури. Українське село, його краса, звичаї — прекрасні. Жити серед пейзажів, в розміреному темпі працювати й будувати родину могло б бути казково, але не такі романтичні умови насправді.

Батьківська земля, здобута тяжкою працею, стала причиною конфлікту між двома братами й привела до вбивства. Роздуми про людську сутність, душу, переживання в романі знаходяться на першому місці.

8. “Марія”, Улас Самчук

Це був перший художній твір про Голодомор і вийшов роман ще в 1934 році у Львові. Звісно ж, був заборонений в Україні, як і більшість творів Самчука. Марія стала збірним образом нещасних, заморених голодом та стражданнями селян. Усіх матерів, які втратили дітей і бачили, як вимирають цілі селища і людяність.

Роман має велику історичну цінність, адже написаний за реальними спогадами очевидців.

    Колись класиками стануть і сучасні письменники, як Андрухович чи Жадан. Книги ж із нашої підбірки вже випробувані часом і якнайкраще описують життя наших предків. Вивчати себе треба починати з коріння, менталітету. Багато речей зі старих книг актуальні й досі та оточують нас щодня, хоч і декорації змінилися.

    Сподіваюся, вам захотілося почитати хоча б одну книгу з підбірки. Обов’язково тримайте вдома книги, які не постаріють!

Викладка літератури для дітей

« Книга вчить, як на світі жить»

    Світ книг здавна вабить своєю мудрістю та загадковістю. Хороші книги − то найкращі друзі у життєвій мандрівці. Вони є великими вчителями та вихователями. Книги вчать і малих, і старих бути порядними, добрими, толерантними, чуйними людьми. Книги допомагають нам розвиватися духовно, удосконалювати інтелектуальні здібності. Вони роблять нас розумними, освіченими, культурними людьми. Начитана людина добре вміє формулювати і відстоювати власну думку, а найголовніше мислити, оригінально і глибоко.

    Книги − це мов джерело, з якого п’ємо знання про дивовижний навколишній світ, про взаємини між людьми, про суспільство загалом. 

    Що дає людині книга? Книжка навчає Зберігає досвід минулих поколінь передбачає майбутнє виховує поради, пізнавальну інформацію естетичне задоволення.

Люба дитино! До тебе це слово!

Перед тобою – скарбниця чудова,

Мудрих порад невичерпне джерельце.

Книгу люби і душею, і серцем.

    Тож черпайте знання із книг, пийте цю живильну воду, і ви неодмінно виростете справжніми людьми.

 Ілюстрована викладка літератури

« Шекспір – це пророк, посланий Богом»

    23 квітня 2024 року шанувальники класичного та сучасного мистецтва, святкують  –  460-ліття від дня народження видатного англійського поета й драматурга Вільяма Шекспіра. Доступний нам образ Шекспіра - людини з самого початку на добру половину складався з переказів, легенд, міфів. 

    Вільям Шекспір – один із найвідоміших драматургів світу, автор принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і циклу зі 154 сонетів. Його твори перекладені багатьма мовами світу і з'являються на театральній сцені частіше, ніж п'єси будь-якого іншого драматурга, який коли-небудь жив і творив.  

    Про Шекспіра писали, його перекладали М.Костомаров, І. Франко, Ю. Федькович, М. Драгоманов, П. Куліш, П. Грабовський, Я. Гординський, М. Рильський, І. Кочерга, Ю. Клен, О. Пчілка – одне слово, цвіт вітчизняної культури.

    В бібліотеці села Слобода Небилівська оформлено ілюстровану викладку літератури «Шекспір – це пророк, посланий Богом».

    «Шекспір на всі часи!» – пророче сказав Й. Гете. Творча спадщина Шекспіра є не лише надбанням минулого, вона не вкривається пилом століть, не втрачає своєї живої краси та сили впливу й донині.

 

 Еко – година:

 «Збережи природу! Зміни світ на краще»

Все на землі, все треба берегти
І птаха,  й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти -

Бо врешті, ти його частинка.

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в тиху воду.

                                                                                           Б. Лепкий

     Одна з найактуальніших проблем сьогодення – екологія. ЇЇ вирішення повинно починатися з наших родин і громад, зі змін у свідомості кожного громадянина, аби навколишнє середовище стало комфортним та  безпечним. Людина часто шкодить як природі, так і собі, не помічаючи у своїх діях нічого злочинного. Це наслідок допущення нею помилок у стосунках з довкіллям, ігнорування навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій. Ідеться про наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне й кількісне зниження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, знищення флори і фауни, забруднення атмосфери шкідливими речовинами і, як наслідок,  - підвищення температури повітря на земній кулі, зміна клімату, зникнення живих організмів...

    20 квітня ми відмічаємо – День Довкілля, а 22 квітня Всесвітній день Матері Землі. До цих дат у нашій бібліотеці була проведена еко – година: «Збережи природу! Зміни світ на краще»

    Людина й природа перебувають у тісному зв’язку. Природа Землі схожа на організм людини, лише дуже великий. Як дихальна система постачає в її організм кисень, так і ліси збагачують киснем повітря. Кров живить  клітини організму, а ріки й моря несуть воду й поживні речовини до всього живого. Земля хворіє, коли вирубують ліси, забруднюють озера, ріки, моря та океани, а від цього втрачає здоров’я й  людина.

    Зараз у нас іде війна. Від початку повномасштабної війни російська федерація завдала довкіллю України збитків на суму понад 1,35 трильйона гривень. 20% природоохоронних територій України потерпають від війни, через бойові дії постраждали  мільйони гектарів лісу, 8 заповідників та 10 національних природних парків перебували або  перебувають в російській окупації.

Через лісові пожежі, горіння нафтопродуктів і загоряння промислових об’єктів у повітря щодня потрапляють небезпечні речовини. Так, від початку повномасштабної війни кількість цих викидів перевищила 67 млн тонн. 

    Загалом в Україні вже постраждали 3 мільйони гектарів лісів, що становить майже третину її лісового фонду. Деякі з них втрачені назавжди.

Це цікаво!

Щогодини на нашій планеті:

1700 акрів продуктивної землі стає пустелею.

Близько 2000 дітей помирають з голоду.

55 осіб отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин,

1000 людей вмирає від отруєння водою.

2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі.

Зникають 5-6 видів тваринного чи рослинного світу.

Щохвилини:

Знищується більш ніж 51 акр тропічних лісів.

Використовується близько 35 000 барелів нафти.

Знищується 50 тонн родючого ґрунту через не­ правильне його використання.

В атмосферу виділяється понад 12 000 тонн вуг­лекислого  газу.

    Оскільки, як ми з вами з’ясували, наше життя тісно пов’язане з природою, то щоб зберегти її красу та багатство, треба знати й дотримуватися певних правил поведінки у спілкуванні  з довкіллям. Зв’язок людини з навколишнім світом полягає не тільки в спільному існуванні - він знаходить своє відображення в активній взаємодії одне з одним.

    Усім нам, мешканцям невеликої, прекрасної, але вкрай переобтяженої шкідливими плодами людської діяльності планети, необхідно почати діяти. Ми мусимо активно рятувати природне середовище, зберігати й «ремонтувати» свій дім, колись прекрасний, який почав розвалюватися з нашої ж вини. Але робота ця - над­звичайно складна, важка, відповідальна. І вона лише тоді дасть позитивні наслідки, коли ми виконуватимемо її не тільки сумлінно, з душею і серцем, але, що дуже важливо, професійно, грамотно, з урахуванням законів природи.

    Все може природа: може нагодувати хлібом, напоїти зі своїх дже­рел, здивувати своєю красою. Одного лиш не може вона - захистити себе. Тому святий обов'язок охорони природи лягає на плечі тих, хто їсть хліб, п'є її воду, пишається її природою, тобто вас. Бережіть її!

    Є тільки один спосіб співіснувати з природою: пізнавати її закони й узгоджувати з нею свої дії. За їх порушення людство вже несе відповідальність, бо природа починає судити його за своїми законами. Єдиний вихід для кожного з нас - берегти довкілля, рідну природу,  і лише тоді вона стане джерелом життя, сили й натхнення.

    Природа щедра до нас. Що ми маємо - усе від неї. Відплати їй своєю добротою, увагою, і вона стане ще щедрішою.

Пам'ятай зеленого коника біля своїх ніг,

Пам'ятай тихий вітер, що між хмари пробіг,

Не забудь приголубить у лузі ромашку,

Посади деревце - це для тебе не важко.

Зачекай, не вбивай в лісі дикого звіра,

Він тобі подарує і любов, і довіру.

Пожалій буйний цвіт, не засмічуй колодязь.

Це ж для тебе усе, це твій дім, це природа.

 Оформлено книжково - ілюстративну викладку: «Цей чарівний світ природи»

 Консультація безплатної правової допомоги

12.04.24

    12 квітня юристами Перегінського та Рожнятівського бюро правничої допомоги Калуського відділу правничої допомоги Західного управління правничої допомоги Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги з волонтером БПД Тетяною Мельник відбулась робоча зустріч з начальником Калуського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області Роксоланою Винник та старостою села Небилів Романом Пайшем.  Метою пробації є забезпечення безпеки громади, шляхом виправлення засуджених, а також запобігання вчинення ними повторних кримінальних правопорушень.

    Начальник пробації Роксолана Винник наголосила, співробітники уповноваженого органу з питань пробації постійно працюють у громаді, разом з громадою та для громади, використовуючи ті ресурси, які є в громаді, тобто в певній мірі виступають кейс-менеджерами. Особливу роль в ефективності пробації, для забезпечення безпеки суспільства, відіграє спільна, злагоджена робота із партнерськими організаціями, робота фахівців із соціальної роботи, працівників територіальних громад та її структурних підрозділів,  комунальних установ, представників громадських організацій, волонтерів та громадськості.

    Пробація в Україні покликана забезпечувати безпеку суспільства та попередження вчинення нових повторних правопорушень особами, які їх вже вчиняли; це шанс особи на виправлення, адже особи, які вчинили правопорушення, в першу чергу потребують підтримки, а не осуду та ізоляції.

    Наприкінці зустрічі погоджено план подальшої спільної роботи з установою пробації та графік прийому громадян, що перебувають на обліку. Усіх бажаючих, які хочуть отримати правничу допомогу від держави та роз’яснення з правових питань, черговий прийом фахівця бюро правничої допомоги відбудеться  07 травня з 11:00 до 12:00 год.

 Виставка - знайомство

«Правильний вибір професії».

    У житті кожної людини не так вже багато ситуацій, коли доводиться здійснювати вибір, який впливає на всю подальшу долю. Один з них молодим людям доводиться робити ще у школі. Це вибір майбутньої професії. Людині, що обирає свій професійний життєвий шлях, потрібно розібратися у величезній різноманітності сучасних професій, зрозуміти їх зміст і реально оцінити свої можливості, здібності, інтереси. Якщо вибір був зроблений правильно, то людина вчиться і працює із задоволенням, не помічаючи ні часу, ні втоми, і тоді професійна успішність людині гарантована.

    У приміщенні бібліотеки села Слобода Небилівська оформлена виставка - знайомство «Правильний вибір професії». Де молоде покоління може ознайомитися з професіями, які визначать їхнє майбутнє.

 Краєзнавча мандрівка

     «Цікаве з минулого»       

    Є щось святе в словах «мій рідний край».                    Для мене –це матусі пісня ніжна.

     І рідний сад від квіту білосніжний.

     І той калиновий у тихім лузі гай.

     Його історія… В ній стільки гіркоти!

     І тим рідніш мені ти, краю рідний.

     І твій народ, що слави гідний,

     Колись досягне перемог і висоти.                                                         Володимир Лашкул.

   

     Бібліотека села Небилів велику увагу приділяє популяризації літератури про свій край. Для кращого вивчення історії нашого краю підготовано краєзнавчу мандрівку «Цікаве з минулого»

     В житті кожної людини настає час, коли виникає потреба озирнутися назад, відчути себе часткою тієї великої спадщини, яка залишилася нам від минулого і запитати себе: « Хто ми такі є?» Дати ж відповідь на це запитання можна, лише вивчаючи свій край, його минуле і сьогодення.

    В бібліотеці оформлена книжкова виставка «Мій край єднає плин тисячоліть», яка знайомить користувачів зі історією краю в цілому та історією нашого села. В папці «Небилів - вчора, сьогодні, завтра», зібрано матеріал про легенди з минулого рідного села, походження назв вулиць та цікаві факти з історії життя відомих краян.

 

 21 березня – Всесвітній день поезії

Поезія-слово! Поезія-пісня! 

Поезія-вільна душа!

Поезія – це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія – це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

    Відродження, розквіт усього живого відбувається саме навесні. Весняне сонечко засвітило, пробиваються перші пагінці свіжої зелені…. Ранкова роса….  Краплини дощу на сонці,  перше кохання. Все це викликає у нас захоплення  і незвичні почуття. Так і поезія пробуджує людину, бо поезія – це життя, а воно розквітає весною, а для романтичних і обдарованих людей – це  стимул для написання поетичних творів, саме тому 21 березня в Україні святкують  Всесвітній день поезії.

    Поезія - це найважливіше культурне явище, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом  з іншими, це головний засіб самоствердження особистості в творчості.

    Мистецтво поетичного слова допомагає формувати і збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

    Поезія – це  чарівна  скрипка,  в  яку  закохуються  багато  людей.  Незважаючи  на  вік,  професію,  національність. Сила слова безмежна...

 Літературний вернісаж

«О світ поезії, любов моя й тривога»

Поезія – це той дзвінкий струмок,

Що витікає з надр душі твоєї,

Це мрії у тлумаченні думок,

Що з вірою вселяються в надію!

Поезія – це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія – це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

                                                         Ігор Федчишин

    Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії.

     Поезія - це зібрані плоди на островах підсвідомості, привезені часом з теплих, часом з холодних країв. Це своєрідна музика, кожна нота якої - частина твого життя. Часто поезія - це сповідь, молитва, порада. Так, чи інакше, крик або шепіт душі, це така собі містика, бо автор відчуває певний зв'язок із надприродним, божественним.

    З любителями поезії в приміщенні бібліотеки села Слобода Небилівська відбувся літературний вернісаж «О світ поезії, любов моя й тривога»

    Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір.

    Найкращим визначенням поезії є слова Ліни Костенко: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». З цим важко посперечатися. Цінність поезії в тому, що кожен читач знаходить тут щось своє. Вона входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця.

    Поети - люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного. Це спонукає їх до вияву подяки Творцеві за життя, розмаїття природи  у поетичній формі.

    Щоб поринути в чарівний світ поезії – світ, де, розправляючи душу, як крильця метелика, ми прагнемо запам’ятати сьогоднішні та згадати пережиті миттєвості у нашому житті.

 Історичний дайджест

«Іван Мазепа – Славетний Гетьман України»

                                   Любив Вкраїну він душею

                                                  І зрадником не був для неї…

                                                  Він серцем біль народу чув…

В. Сосюра

    З нагоди 385-ї річниці з дня народження бібліотека та клуб села Слобода Небилівська провели історичний дайджест «Іван Мазепа – Славетний Гетьман України».

    МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державнополітичний і культурний діяч кінця XVII – поч. XVIII ст. Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної і соборної української держави.

     І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

    Іван Степанович Мазепа є однією з найяскравіших, найвидатніших і найсуперечливіших постатей української історії. Завдяки своїм природним здібностям, здобутій освіті, військовому вишколу гетьман Іван Мазепа став великим державотворцем, полководцем, дипломатом і культурним діячем, який створив нову ранньомодерну Україну. Його образ посідає таке ж вагоме місце і в художній літературі, живописі, музиці.

    Іван Мазепа чесно і послідовно йшов по шляху створення незалежної держави, виконавши свій обов’язок перед народом і Україною. 

 Історичний портрет 

«Легенди і правда про Мазепу»

● Мазепа — виходець зі шляхетного роду Мазеп-Колединських, мав благородне походження. Його родина мешкала на Київщині.

● На формування характеру майбутнього гетьмана вплинули соціально-політичні події, які вирували в ті часи. Так, дитинство Мазепи припало на час гетьманування Богдана Хмельницького. Батько Івана, Степан Мазепа, довгий час був білоцерківським отаманом.

● За переказами сучасників, у юні роки Мазепа мав неймовірну вроду, яка дісталась йому від матері. У майбутнього гетьмана закохувалися дівчата та молоді жінки. 

● У характері Івана Мазепи поєднувалися нетипові речі — прагматизм та романтичне мислення, гострий розум та певна поетичність. З юних років, він був всебічно розвиненою людиною, а також дуже ерудованим.

● Мазепа захоплювався філософією та історією, любив давньогрецьких поетів. Отаманського сина часто можна було побачити з томом Сократа на колінах.

● Гетьман здобув ґрунтовну освіту. Спочатку, він навчався в Києво-Могилянській академії, згодом — вивчав військову справу в Голландії та філософію у Франції.

● Гарних манер, уміння вести світську бесіду та переговори юний Мазепа навчився при дворі польського короля Яна ІІ Казимира.

● «Переломний момент» у житті Івана — це вступ на службу до Петра Дорошенка (1669 р.). Дорошенко довіряв Мазепі, доручав йому важливі дипломатичні завдання, цінував гострий розум майбутнього гетьмана.

● Булаву гетьмана Лівобережної України Мазепа отримав в 1687-му, після чергової змови генеральської старшини. Головною метою, на цьому етапі, для новообраного гетьмана стало об’єднання Лівобережжя, Правобережжя та Запоріжжя.

● Мазепа був релігійною людиною, а також ревним заступником православ’я. Надавав кошти на будівництво церков, але, окрім того, підтримував розвиток освіти. Саме в часи гетьманування Мазепи Києво-Могилянська колегія стала академією.

● Гетьман прагнув до монархічної одноосібної влади, додержувався досить жорстких методів правління. Також саме Мазепа відмовився від політичної орієнтації на Річ Посполиту.

● Мазепа — не лише вправний політик, а і громадський діяч. За його гетьманування відбувся чималий розвиток усіх галузей української культури, освіти, мистецтва та літератури.

● Спочатку, Іван Мазепа побудував дипломатичні стосунки з російським царем. Останній, упродовж довгого часу, ставився до українського гетьмана дуже прихильно. Коли ж взаємини з Москвою погіршилися, Мазепа почав шукати іншого патрона. Так утворився союз зі Швецією.  

    До 385-річчя з дня народження Івана Мазепи в бібліотеці села Небилів оформлено книжкову викладку літератури, на якій представлено матеріали про життєвий шлях, громадсько-політичну та державотворчу діяльність гетьмана.

 Шевченківські читання

 «Шевченкова слава – слава України»

   У день ясний, у день весняний

   Коли пробуджується від зими усе живе,

   Подарував Господь нам сина України

    І батька українців – Тараса.

    

    9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.

    Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Творчість Шевченка – багатогранна, як і його талант. Шевченко Т.Г. був різнобічно обдарованим митцем, ліриком, творцем епічних поем, видатним драматургом. Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», за правом вважається основою української літератури. «Заповіт» Великого Кобзаря перекладено більш ніж 100 мовами світу.

    З нагоди дня народження Т. Г.Шевченка у  бібліотеці села Небилів з юними користувачами були проведені шевченківські читання: «Шевченкова слава – слава України». Звучали поезії: «Заповіт», «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», «Думка», «Тополя», «І золотої й дорогої…», «Реве та стогне Дніпр широкий…» та інші. Також діти читали вірші присвячені нашому Кобзареві.

У цей важкий для України час,

Коли ми знов повстали за свободу,

В душі у нас заговорив Тарас

Своїм кобзарським і пророчим словом.

Страждала і страждає Україна

Та слово Кобзаря всіх підійма,

І додає нам українцям сили

Боротись за красиве і щасливе майбуття.

    Сьогодні, відзначаючи 210-річницю від дня народження Тараса Шевченка, ми вклоняємось перед Великим Кобзарем, який своїм життям, своєю наскрізною українською вдачею, своїм безсмертним словом – є прикладом невтомного борця за волю, правду, мир та єднання.

Він був як полум'я. Його рядки -

Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

Переживуть і жито, і пшеницю,

І хліб, і сіль, і війни, і віки.

    В бібліотеці була оформлена книжково - ілюстративна  викладка літератури.