пʼятницю, 8 грудня 2023 р.

 Година спілкування:

     «Україна - рідний край, люби її і захищай»                  

  Тобі Україно, мій мужній народе,

  Складаю я пісню святої свободи

  Усі мої сили і душу широку

  Й життя я віддам до останнього кроку,

  Аби ти щаслива була, Україно,

              Моя Батьківщино!


     З нагоди дня Збройних Сил України, яке ми відзначаємо - 6 грудня та з метою виховання  в дітей готовності до захисту своєї Батьківщини, поважливого ставлення до захисників України у нашій бібліотеці була проведена година спілкування: «Україна - рідний край, люби її і захищай». Під час цього спілкування учні говорили про свою любов до рідної неньки -України, виразно читали вірші про Батьківщину, пригадали легенди про Україну, про вербу і калину,  провели бесіду на тему: «Що означає слово патріот?» та чи ми можемо захищати нашу країну, так само, як зараз наші солдати захищають її зі зброєю в руках. 

    Наша країна переживає один із гострих і переломних моментів у своїй долі. Зараз ми відстоюємо незалежність, ми відстоюємо нашу Батьківщину.

    В Україні завжди шанували тих, хто мужньо і героїчно боронив рідну землю від злостивих посягань: і в часи козаччини, і під час фашистської навали. Особливо гостро відчуваємо ми вдячність до воїнів - захисників і зараз під час російської агресії. Саме  зараз на війні воюють сини - герої. На полі битви - захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. 

    Вже другий рік поспіль триває повномасштабна війна на сході України. Тисячі воїнів поклали свої життя за нашу волю та незалежність. Також і в нашому селі є герої, які загинули захищаючи нашу землю від ворога. Це - Тичковський Василь Ігорович та Пулик Роман Романович. Вічна слава героям, які завжди будуть жити в наших серцях.

                                   

А на моїй землі іде війна,

Стріляють танки і ревуть гармати.

Сповита горем, в чорному вбранні,

Сльозами вмилась не одна вже мати.

І найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах,

Звучать слова: «Герої не вмирають!»

    Ми - єдина країна! Незважаючи на війну, що зараз відбувається ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави, мирного й чистого неба над головою та яскравого сонечка.

Дорогі діти! Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками прославляйте нашу країну. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, поважайте наш народ і нашу рідну мову, бережіть волю і незалежність нашої держави, яку тепер захищають наші воїни на цій страшній війні.

Україно, вставай, піднімайся, ми знаєм,

Що настане ще мир, прийде час

Неба синя блакить, сонце радо засяє,

Бо ж родинний вогонь ще не згас!






неділю, 3 грудня 2023 р.

 Інформ – хвилинка

По ту сторону життя – СНІД.

     1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми.

    Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою.

    Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД.

    СНІД вперше був виявлений у 1981 році і став однією з найпоширеніших інфекційних хвороб у світі. ВІЛ передається через кров, статеві контакти, спільне вживання шприців, вагітність та перинатальний шлях (від матері до дитини). СНІД не може бути переданий через повітря, контактні поверхні або рукостискання.

    Симптоми СНІДу можуть включати втомленість, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів, втрату апетиту, зважування, гарячку, поширені біль в м'язах і суглобах, автономні розлади, а також виразного зниження імунної системи. Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою. Сьогодні ВІЛ - це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. 

     Кожна людина повинна до кінця усвідомити усю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити усе можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю.

    Всесвітній день боротьби зі СНІДом - це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.



суботу, 25 листопада 2023 р.

   Година пам’яті: «Запали свічку»

(до 90-роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр.)

    Традиційно кожної четвертої суботи листопада вшановуємо жертв Голодомору 1932-1933 років. Цього року  ця дата припадає на 25 листопада. До Дня пам’яті жертв Голодомору Український інститут національної пам’яті ініціює акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну».

    Для підтримки цієї акції в бібліотеці с. Небилів була проведена година пам’яті: «Запали свічку».

    Голодомор 1932-1933 років став наслідком поразки Української революції 1917-1921 років та окупації країни більшовиками. Нині українські воїни, які зупинили навалу і звільнили від ворога безліч населених пунктів, не лише захищають територіальну цілісність і суверенітет України, але і нашу ідентичність, право бути господарями на своїй землі, шанувати власну мову, історію, культуру, героїв.

    Кількість жертв Голодомору 1932–1933 років, за різними оцінками, коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають й більші цифри. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь. Найвразливішою категорією жертв Голодомору стали діти. Згідно із дослідженнями українських демографів, у той час померло понад 1.5 млн. хлопчиків і дівчаток віком до 10 років.

    Офіційно Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу Верховною Радою України 2006 року. В той же час 16 країн світу визнали цей період винищенням української нації.

    У цей день запаліть свічку пам’яті за вбитими голодом. Передайте тепло, станьте поряд із тими, хто нині бореться, аби більше цього ніколи не сталось.

    Цьогоріч Україна вдруге вшановуватиме жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, що супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події та злочини росіян демонструють, що жива пам’ять надзвичайно важлива.

    Закликаємо українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

            Я несу в своїх долонях свічку,

            Свічку пам’яті про втрачених людей,

            Про жадані колоски пшениці,

            Які з страхом притискали до грудей.

Хай горить вона і не згасає,

Свічка болю, як гірка сльоза,

           Знов минуле  в вічність промовляє,

Голос правди лине в небеса.

            Свічка пам’яті уже не згасне,

            Доки очі дивляться на нас,

            Очі тих, хто згинув передчасно, 

            Їх ніколи не забуде час.






пʼятницю, 24 листопада 2023 р.

 Година спілкування:

«Книго рідна, ти всім нам потрібна»

    Сьогодні  ми зустрілися з учнями 1- А і 1- Б класів, для того, щоб познайомити їх з першими дитячими книжечками, які можна побачити у нашій сільській бібліотеці. Бібліотека – це справжнє книжкове царство. Тут ми можемо зустріти різних казкових героїв. Як тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сторінку і вона починає розповідати: про Колобка, який від діда й баби втік, про Ріпку, яка виросла велика і її не могли витягнути, Теремок, в якому живуть багато звірів. 

                    З дитинства ми читаємо казки,

                    В них стільки світла й доброти.

                    Вони ведуть нас у таємний світ,

                    Де можна мрії наші оживить.

Там кожен віднайде для себе

Усе, що серцю зараз треба.

Читайте більше гарних книжечок,

І поринайте у світ фантазії й думок!

А зараз ми згадаємо перші ваші улюблені книжечки і побачимо, як ви знаєте казки та загадки. З великим задоволенням діти слухали казки: Колобок», «Ріпка», «Теремок», вірші: «Здоровим будь!», «Мої звірятка», «Ввічлива абетка», та відгадували загадки.

    Казки, веселі та сумні вірші, оповідання про сміливих людей, які боролися за щастя народу, про таємниці природи, про те, як живуть люди в далеких і близьких краях. Про все розповідає книжка

    Дитина, яка любить читати – щаслива дитина. Бо навколо неї завжди багато розумних, добрих вірних друзів. І ці друзі книги. Тож будемо читати завжди. І нехай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги.

    Багато цікавих книг є  нашій бібліотеці. Товаришуйте з ними! Вони відкриють вам цікаві незвідані шляхи до світу прекрасного. Ви станете сміливими, чуйними, якщо подружитеся з героями їх сторінок. Але обов’язково бережіть книги! 

    Читайте та дбайте про книги, бо: «Дім, у якому немає книги, схожий на тіло без душі»

Нам без книг, як без хліба,

Навіть дня не прожити.

Так давайте ж будемо

Їх берегти і любити.




вівторок, 21 листопада 2023 р.

 Інформаційна година

Україна: незламність, гідність, свобода

    21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи, день, який уособлює героїзм, силу духу й одвічне прагнення українців до свободи та незалежності. Сьогодні ми згадуємо події на майдані Незалежності та вшановуємо пам’ять тих, хто ціною свого життя захищав нашу свободу, суверенітет і цілісність України. Помаранчева Революція, Революція Гідності – це історія, яка творилася на наших очах. Пам’ятаймо відданість Героїв Небесної Сотні, усіх українських воїнів та шануймо їхню самопожертву для кращого майбутнього держави та всього українського народу!

Історії ж бо пишуть на столі,

ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

піснями і невільницьким плачем.

Могилами у полі без імен...

                                                                    Ліна Костенко

    Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

    Подією, яка спричинила соціальний вибух, стала неочікувана відмова Президента України підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. У зв’язку з цим протестні акції почали називати Євромайданом. 21 листопада 2013 р. на Майдані зібралося півтори тисячі осіб, здебільшого журналісти і молодь.

    29 листопада українські студенти організували «живий євроланцюг» між Києвом та Перемишлем.

    У ніч на 30 листопада Майдан оточили 2 тис. бійців загону особливого призначення МВС «Беркута». У цей час у наметах перебувало до 400 протестувальників, переважно студентів. Міліція знищила намети і жорстоко побила всіх, хто потрапляв під руку. Внаслідок розгону було травмовано 84 протестувальника, в тому числі 17 студентів.

    У ніч на 11 грудня влада зробила нову спробу розігнати Євромайдан. За кілька годин на Майдані вже стояли нові намети й довкола них - барикади 2-3 метри заввишки.

    18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданців, які стали Героями Небесної сотні.

    1 грудня на майдани та вулиці Києва вийшло від 500 тис. до 1 млн громадян. Цього дня було створено Штаб національного спротиву, який розмістився в Будинку профспілок. До столиці почали з’їжджатися тисячі протестувальників з усіх міст України.

    Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.

     Ми – українці – свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети.

    Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти агресора. Багато чоловіків та жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів.

    Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.



пʼятницю, 10 листопада 2023 р.

 Дегустація

літературних новинок 


     В цій добірці знайдуться видання на різний смак: і гостросюжетний трилер, і захоплива дитяча література, і збірка малої прози, й щемкі історії про сучасну війну. 

Наталія Ясіновська. Несподіване кіно

  Дарка й Кет не уявляють свого життя без танців. Оля намагається знайти друзів у новій школі й підтримати тата після розлучення. Олега вже не перший рік мучить головний біль. А Дмитро не знає, що сказати дівчині, яка йому подобається. Життя цих підлітків химерно переплітаються й утворюють дивні комбінації, а часом нагадують кіно. Втрачена дружба, токсичні стосунки і спроби повернутися до нормального життя… У цій збірці оповідань є місце радості й суму, дружбі й коханню, сумнівам і підтримці.

Сергій Гридін. Не такий

  “Не такий” — повість сучасного українського письменника Сергія Гридіна про підлітка, який страждає від надмірної ваги та має купу пов’язаних із цим неприємностей, зокрема проблеми у спілкуванні з батьками та своїми ровесниками. Однак, коли ситуація зовсім заходить у глухий кут, хлопець починає докладати зусиль, щоб усе змінити. Письменник надзвичайно правдиво та щиро викладає найпотаємніші думки свого головного героя, оскільки сам у дитинстві потерпав від зайвої ваги і довгий час переймався цим, допоки не почав працювати над собою і не довів собі та іншим, що невирішуваних проблем не буває.

Ольга Войтенко. У світлі світляків

  Що трапиться якщо повністю залежне людство від світла та інтернету, залишиться без цього? Чи зможе воно вижити та як зміниться?

Головні герої книги живуть саме в таких умовах. Світ Єва-Лізи повністю знаходиться у її планшеті. Та опинившись відімкненою від мережі, вона змушена вперше за довгі роки вийти на вулицю. Любитель книг Тім допомагає Єві-Лізі освоїтись у теперішньому світі, а Максу(їх спільний друг) нічого не залишається окрім як спробувати пристосуватись до нової реальності. Та з приходом темряви з’являються таємниці.  Скрізь нескінченна ніч і жахливий холод, але навіть в такому світі є світло, яке друзям необхідно знайти.

Євгенія Подобна. Міста живих, міста мертвих. 

Історії з війни у Бучі та Ірпені


  Буча та Ірпінь перестали асоціюватись з лісом, санаторіями та дитячими таборами, з розміреним життям передмість столиці. Тепер одні тільки назви цих міст прошивають болем навіть тих, хто ніколи в них не бував.



Павло Вишебаба. Тільки не пиши мені про війну

  Поезія - ніжний танок душі, витканий з музики слова. Вона підносить нас над повсякденним світом, розкриваючи двері до витонченого світу емоцій, спогадів, смутку чи мрій. Поезія має силу відновлювати нашу сприйнятливість до різноманітності світу, нагадуючи про потужну силу слова, що здатне легким дотиком змінити навіть найтемніші куточки нашого буття. Вона - кришталева нитка, що сплітає нас у гармонію зі всесвітом та дарує безсмертність, бо лише поезія здатна втримати мить у вічності й змусити наше серце затамувати подих перед нескінченністю краси.

   


вівторок, 17 жовтня 2023 р.

       Інтернет мандрівка: 

          «Неповторні витвори природи»

             Краса природи – справжнє диво.

          Все неповторне і живе.

    Найбільш дивовижно красиві місця на Землі створені самою природою. Вони настільки вражають, що навіть важко віриться у їх існування на нашій планеті. Це не чиясь витончена фантазія, ну, хіба що природи. Напевно, щоб повірити, що ця краса дійсно є десь на іншому кінці планети, варто один раз побачити її своїми очима.

    Пропонуємо нашим юним користувачам здійснити інтернет  мандрівку: «Неповторні витвори природи.»

                                                  Плітвицькі озера

    У кожній країні є своя особлива родзинка, котра виділяє  серед інших і характеризує в цілому. Словенія – це неймовірно прекрасні природні ландшафти, море зелені, все натуральне, справжнє  і живе.

    Про красу Плітвицьких озер багато написано. Кожен, хто тут буває, згодом намагається якось відтворити побачене, поділитись з іншими отриманими враженнями, зарядами позитивної енергії та розповісти про рідкісне природне явище   чи то через полотно, створюючи неймовірні  чарівні пейзажі, чи то через завитки літер, оспівуючи вічний шум водопадів, що піняться, чи то через світлини, де застигли неповторні митті вічності.  

    Найбільше, Козьяк (площею близько 82га, 46м глибиною).

Каскадний водоспад у Хохкрімль

Водоспад є багаторівневим. Сумарна висота каскадів становить 385 метрів. Цей красивий витвір природи знаходиться на землях Зальцбурга в національному парку «Hohe Tauern» , на річці Кріммлер-Ахе, поблизу містечка Кріммль. 


Морозяні квіти

    Ці маленькі утворення, так звані крижані або арктичні квіти, дуже зацікавили вчених. У 2009 році група біологів з Університету Вашингтона виявила ціле поле маленьких крижаних квіток близько Північного полюса.

      

    Ось як вони пояснили це явище: «Повітря було дуже холодним і сухим, холоднішим, ніж поверхня океану. Через це дрібні нерівності на льоді почали випаровуватися, і повітря стало вологим, але тільки на деякий час. На холоді водяна пара стає важчою. Повітря прагне позбутися зайвої ваги і кристал за кристалом перетворюється назад на лід, створюючи тонкі, перисті вусики, які іноді сягають 5–7 см у висоту, як гігантські сніжинки».

Коралові рифи

    Коралові рифи - вапняні геологічні структури, утворені колоніальними кораловими поліпами (переважно мадрепорових коралами) і деякими видами водоростей, які вміють витягати вапно з морської води ("біогермов").


    Утворюються на мілководді в тропічних морях. Загальна площа коралових рифів у світі перевищує 27млн. км  Розташовуються в основному в Тихому і Індійському океанах. У багатьох країнах розгорнулися дослідження причин масової загибелі коралів, а в деяких (США, Австралії, Саудівській Аравії) вже розпочаті роботи по штучному вирощуванню коралових колоній.

  Печера Меліссані в Греції

Печери здавна приваблювали багатьох мандрівників своєю загадковістю та космічної красою. Звісно, більшість з відкритих на Землі печер схожі одна на одну, однак є справді унікальні, які заслуговують уваги.

  

     Утворена понад двадцять тисяч років тому, підземне озеро Меліссані вважається в Греції притулком німф. Коли в 1951 році місцевий пастух Гіанніс Петрохеліос випадково натрапив на дивовижну водойму, в одній з печер він виявив глиняні фігурки Пана (покровителя пастухів і природи) і глиняний диск, на якому були зображені прекрасні дівчата, що танцюють. Протягом дня красиві відкриті води всередині освітлені променями сонця, коли все переповнене синім світлом.  

    Природа різноманітна і неповторна в своїх проявах. І, вона – прекрасний художник і скульптор. Чудеса природи – це її великі твори. Всі чудеса природи мають неймовірні масштаби, унікальність, силу і красу, яка буде зачаровувати нас завжди.


пʼятницю, 6 жовтня 2023 р.

     

                      Година роздумів               
 «З поглядом у майбуття»

     Промайне час, і кожен із вас повинен буде вибрати свій шлях у величезному дорослому світі. Це означає, насамперед, вибір професій. 

    Світ сучасних професій різноманітний! А що ж чекає на вас вже в недалекому майбутньому. Ринок праці теж стрімко змінюється, із розвитком глобальних технологій і постійним прогресом потреба в нових і перспективних професіях усе більше зростатиме. На зміну старим приходять нові професії, більш затребувані й цікаві. 

1. Фахівець будівельної галузі. Повоєнна відбудова України безумовно буде масштабною. Тому роботу зможуть знайти інженери, проєктувальники, архітектори, будівельники, дизайнери та інші спеціалісти. 

 2. Лікар. Лікарі інтенсивної терапії, хірурги, терапевти та дитячі лікарі будуть затребуваними у найближчому майбутньому, оскільки чимало людей та військових постраждало внаслідок воєнних дій. У цьому місці варто згадати й про психологів. 

 3. Спеціаліст у сфері енергетики. Енергетична галузь потребує фахівців різного роду – електриків, ремонтників, менеджерів електромереж, інсталяторів, фахівців з відновлювальної енергетики. .

 4. Логіст. Вже зараз від ефективності логістики безпосередньо залежить здатність країни функціонувати. Протягом наступних років необхідно буде оптимізувати способи постачання продуктів, будівельних матеріалів та інших товарів. 

5. Менеджер. Менеджери – це люди, які допомагають ефективно керувати процесами та розпоряджатись ресурсами, приносячи у такий спосіб велику користь своїм компаніям. 

6. Маркетинговий аналітик. Фахівці з цієї галузі займаються розробкою та вимірюванням результатів маркетингових стратегій, аналізом даних про ринок та формуванням висновків. 

7. Digital-маркетолог. До обов’язків менеджера з цифрового маркетингу належить написання сайтів, просування в Інтернеті, створення дизайну та логотипів, а передусім – розробка комплексної стратегії просування.

8. Розробник. Спеціалісти з цієї галузі займаються створенням програм, сайтів та їхніх елементів, використовуючи різні мови програмування. Результатом праці розробника є додаток, сайт або сервіс, яким користуються інші люди. 

9. Викладач/вчитель. Безумовно, за кожним професіоналом стоїть вчитель, який зможе його навчити. Не буде перебільшенням сказати, що від якісної освіти на усіх рівнях залежить майбутнє України. 

10. Спеціаліст агропромислового комплексу. Агрономи, агрономи-економісти, гідротехніки, машиністи, водії, агроінформатики, фермери та інші спеціалісти відповідають за один з найважливіших секторів економіки. Сьогодні ця галузь потребує системного та екологічного мислення, вміння працювати в складних умовах, активного впровадження цифрових рішень, міжгалузевої комунікації. 

    Професія – це та основна точка відліку, з якої починається все свідоме в житті кожної людини. Кожна молода людина, йдучи в доросле життя, прагне вибрати собі професію за покликанням. Вдалий вибір професії – це запорука того, що "не марно проживеш вік”, натхненно працюватимеш і отримуватимеш від своєї роботи велике задоволення. Зробиш помилку у виборі професії – і ти відчуєш, як тебе огорне почуття того, що ти  займаєшся не своєю справою. Отже, найважливіше в житті – вчасно зрозуміти своє покликання і сказати собі: "Це - моє!”

    Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

    Розподіл професій на погані й хороші, цікаві та не цікаві, легкі й важкі – помилковий. Значення професії у житті людини залежить не від характеру роботи, а як до неї ставиться сама людина.




неділю, 1 жовтня 2023 р.

 Година пам’яті

 «Слава незламним захисникам»

    Щороку у жовтні українці вшановують захисників України, які вже дев'ятий рік дають відсіч російській агресії. У воєнний час це безсумнівно найважливіше світське свято в році, адже тільки завдяки військовим, медикам і волонтерам Україна зберегла свою незалежність.

    День захисника України 2023 відзначатиметься в нову дату - 1 жовтня. Повністю свято називається День захисників і захисниць України, адже жінки теж беруть участь у бойових діях.

    Українці 1 жовтня пов’язують з багатьма подіями. Перш за все, 1 жовтня православні та греко-католики відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва Божої Матері .  Вважається, що в цей день військо давніх русинів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я – Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з’явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою, зробивши їх невидимими для ворогів.

    Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови – захисниці від ворогів та покровительки українського війська – має глибоке коріння в Україні. Ця традиція прийшла до Русі з Візантії разом із запровадженням християнства, а потім перейшла від руських князів до козацтва.

    24 лютого 2022 року близько 5 години ранку путін оголосив війну Україні. Одразу ж російські війська розпочали інтенсивні обстріли підрозділів ЗСУ на сході країни, перетнули північно-східні кордони, а також нанесли ракетно-бомбові удари по аеродромах і складах зброї майже на всій території України. Верховна Рада України одноголосно ухвалила запровадження воєнного стану. З тих пір кожна громада, кожен житель України воює з росією. 

    Щодня наші захисники боронять Україну, захищаючи рідну землю, Незалежність та кожного з нас. Щохвилини ризикуючи власним життям, вони оберігають спокій мільйонів громадян. Сьогодні, в умовах воєнного стану, українська армія є визначальним чинником збереження незалежності, цілісності та недоторканості нашої держави. Нині на неї покладена велика відповідальність – відвернення зовнішньої загрози, що нависла над нашою країною, відсіч збройної агресії, забезпечення національної безпеки, а також порятунок українських воїнів з російських в’язниць. Ми віримо в наших захисників та висловлюємо щиру вдячність за те, що вдень і вночі, в вони охороняють спокій матерів і дітей, людей похилого віку. Вони є взірцем патріотизму, відваги та мужності.

    Наш обов’язок - завжди пам’ятати про мужніх захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Молитвою, добрим словом, згадуємо Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Господь відкрив перед ними двері раю, бо пішли вони на небо нескореними...

 Вічна пам'ять! Слава Героям! 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!



четвер, 28 вересня 2023 р.

                Великий гуманіст, мислитель, педагог              Василь Сухомлинський.

    Цьогоріч 28 вересня в Україні та світі відзначають 105-річчя людини, творчість якої – унікальне явище в українській і світовій педагогіці. Це – видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський.

    Українська та світова педагогічна спільнота високо цінує внесок В.О. Сухомлинського в розвиток освіти і науки.

    Школа, на думку Василя Сухомлинського, – це не комора знань, а світоч розуму, святиня і надія, духовна колиска народу, норовливе дитя суспільства. Це – світ душевних людських доторкань, зосередження добрих почуттів, тонких переживань. Це – вічне вогнище краси, освіти й освіченості. 

    Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази. Загалом твори В.О. Сухомлинського видано 53-ма мовами світу накладом майже 15 млн. примірників. Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, батьків.

    Василь Сухомлинський залишив у спадок 50 книг, 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Його книги – і для дорослих, і для дітей – сповнені любові, добра, світла, так актуальні сьогодні.

    Казки, оповідання, притчі написані з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. “Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови.”

    Книга дає не тільки знання, а й сприяє вихованню повноцінної, всебічно розвиненої людини. Без вміння і любові до читання не може бути ні успішного навчання дитини в школі, ні самостійного пізнання нею світу, ні самовдосконалення, адже «читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе»

    До цієї дати в бібліотеці  оформлена викладка літератури: «Василь Сухомлинський – видатний педагог сучасності», яка знайомить користувачів з літературною спадщиною видатного педагога, з його оповіданнями  та казками, ще раз переконуємось, що такі поняття,  як милосердя, чуйність, доброта, співчуття, розуміння є дуже актуальними в будь – який час і життєво необхідними для кожної людини.











середу, 13 вересня 2023 р.

 День сімейного читання 

«Книгу в сім’ю, сім’ю в бібліотеку»


…Хай вогнище наше горить, не згасає,

  Домашнім теплом всі серця зігріває,

  Уся мудрість книг об’єднає родину,

 У прагненні знань та читання донині...


    Перша дитяча книжка в руках мами, тата, бабусі, дідуся. Саме з неї починається сімейне читання, і саме з цього починається читач. Відчувши вже з перших років свого життя позитивні емоції, які викликає читання, діти починають асоціювати книжки з батьківською любов'ю, з увагою та підтримкою.

    Телевізор разом з комп'ютером і Інтернетом — головні суперники читання. Що є в читанні вголос того, чого не дає телебачення? Одна із багатьох причин така: в цей момент читач і книга належать одне одному, а не телебаченню. Також це можливість творчості і вибору. Ви самі вибираєте книгу для читання вголос. Інтернет, енциклопедії — спосіб отримати інформацію, а художня література завжди була засобом спілкування автора і читача. Сучасний світ тим чи іншим способом вчить нас отримувати потрібну інформацію, але все менше залишається можливостей для емоційного та інтелектуального спілкування, для обговорення, неспішних розмірковувань, під час яких народжуються неіснуючі до цього знання, а не просто засвоюється інформація. Читання вголос — це, в першу чергу, радість від улюбленої книги, від можливості поділитися задоволенням від прочитаного, своє сприйняття, своє захоплення. Тому сімейне читання — заняття для сильних людей, для людей творчих і відкритих, вільних і тих, хто дає свободу іншим.

    Для організації сімейного читання у нашій бібліотеці пропонується така форма обслуговування, як сімейний читацький формуляр. Він дозволяє дистанційно обслуговувати членів однієї родини за допомогою обслуговування на абонементі бібліотеки всього одного читача – члена їхньої сім’ї. Ця форма має за мету виховати у юних читачів почуття поваги і любові до батьків, надати батькам допомогу у вихованні дітей, готувати молодь до майбутнього сімейного життя, організовувати у бібліотеці заходи для дітей та їхніх батьків.

    Читайте, читайте разом зі своїми дітьми! Адже разом прочитана і „продумана” книга — це ваше спільне нове не лише смислове, але й емоційне „поле”, яке не тільки дає простір новим темам для спілкування, а й зачіпає глибинні струни сердечні й душевні. Маємо надію, щоб наша спільна справа, що спрямована на виховання в дітей інтересу до книги, дасть свої плоди, а читання принесе тільки задоволення й радість пізнання.








середу, 30 серпня 2023 р.

 Історична година « Вічна пам’ять і слава героям» 

    Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України - Іловайську трагедію. 29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Таке віроломне вбивство кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

    Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року «у війні проти російських загарбників загинули майже 9 тисяч українських героїв». Серед загиблих є наші односельці – Пулик Роман Романович та Тичковський Василь Ігорович.  Вічна пам’ять Героям.

    Україна сьогодні переживає найбільше випробування в своїй новітній історії - збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. У цій війні ми вже маємо тисячі поранених і загиблих мужніх оборонців. Вони стоять в одному ряду з поколіннями борців за волю і державну самостійність. У сучасній російсько-українській війні попри велику кількість втрат маємо і першу історичну перемогу - згуртовану націю, готову боротися за права і свободу. Вперше за довгі десятиліття Україна може опертись на широку підтримку громадян, бо захищати державу зголосились мешканці всіх, без винятку, регіонів нашої країни.

    Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Допоки ми живі - житиме пам’ять про Героїв. 



неділю, 27 серпня 2023 р.

 15 фактів про Івана Франка

    27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі на Львівщині народився видатний український письменник, прозаїк, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч, мовознавець – Іван Якович Франко. 

1. За 40 років активного творчого життя написав понад 6 000 творів загальним обсягом понад 100 томів. Кожних два дні з-під його пера виходив новий твір. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було видано понад 220 видань, зокрема, понад 60 збірок.

2. У творчій діяльності письменник використовував близько сотні псевдонімів і криптонімів: Джеджалик, Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, Non severus, Vivus та багато інших. Найвідоміший і найпопулярніший з них – Мирон (у численних варіантах написання).

3. Мав колосальну пам’ять – знав 14 європейських мов, міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам’ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов.

4. Іван Франко рано залишився сиротою: коли йому було дев’ять років, помер батько (свій перший вірш «На Великдень» Франко присвятив саме йому), а в 16 пішла з життя і матір. Попри те він ще у 1864-му почав здобувати ґрунтовну освіту.

5. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні. Тоді ж почав комплектувати власну бібліотеку, яка налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Уся його бібліотека налічує 12 тисяч примірників.

6. Майбутній письменник навчався у Львівському університеті, а потім у Чернівецькому, де й здобув вищу освіту. Згодом захистив дисертацію у Віденському університеті (Австрія), діставши науковий ступінь доктора філософії. На Постгассе, 8 знаходиться погруддя письменникові, відкрите за участі його онука Роланда 28 травня 1999 року.

7. Перше світле юне кохання Франка було до доньки священика Ольги Рошкевич. Познайомилася пара у 1874 році. Спочатку їхні стосунки подобалися батькам, і ледь не дійшло до офіційних заручин. Однак Франка заарештовують за участь у таємній соціалістичній організації. І після цього батько Ольги забороняє будь-яке спілкування з Франком.

8. Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

9. У 1886 році Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Їхній шлюб був концептуальним, бо вони з’єднали дві половини України – Галичину та Наддніпрянщину. Подружжя Франків виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра і Анну.

10. Іван Франко відомий своєю любов’ю до вишиванки, яку вдягав і в будні, і на свята, тим самим ставши зачинателем нової моди – адже став першим українським інтелігентом, який поєднав сорочку з українським орнаментом із європейським костюмом-трійкою.

11. Іванові Франкові належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905) Франко писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”

12. Став першим професійним українським політиком: першим головою першої української політичної партії – «русько-української радикальної партії». Також одним із перших виступив на підтримку українського феміністичного руху – підтримав видання українського жіночого альманаху «Перший вінок», який видавали Наталя Кобринська та Олена Пчілка.

13. Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою.

14. 1908 року стан здоров’я Франка значно погіршився, однак він продовжував працювати. Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. “Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю”, – писав Іван Франко. Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові, де був похований на Личаківському кладовищі.

15. Франко на сьогодні єдиним українським письменником, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури, але передчасна смерть завадила цій історичній події.




четвер, 24 серпня 2023 р.

  Віртуальна мандрівка:

 «Так, ось яка ти, Україно, моя!»

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина.

Чарівна пісня солов’я.


  

     Дорогі друзі! Сьогодні  ми здійснимо уявну подорож по Україні. Ми з вами знаходимось у нашій бібліотеці, яка знаходиться у мальовничому селі-Небилів.

    А яка ж вона наша країна? Треба самому подивитись тоді й зрозумієш. А як? По-всякому можна: найкраще, звичайно, пішки по країні пройти. Тоді все й побачиш. Можна на автомобілі, поїзді чи теплоході проїхатись. Теж непогано. Ну а якщо швидше хочеться, можна на літаку. Але в нашому краї немає залізниці, немає аеропорту. Тому, я думаю, ми будемо подорожувати автобусом

    Давайте зайдемо до нашого уявного автобуса, займемо свої місця і розпочнемо подорож. Ось ми проїжджаємо вулицями рідного села. Центральною є вулиця Незалежності. На ній розташована адміністративна будівля сільської ради,  крамниці, пошта, ФАП. Є також є вулиці Шевченка,на якій розташована наша школа, пам’ятник першим емігрантам нашого села, могила Січових Стрільців, вулиця Грушевського, Сагайдачного та інші.

На землі великій

Є одне село:

   Гарне, неповторне.

   Красне, як калина.

  І живуть тут люди

  Добрі, працьовиті.

Далі наша дорога пролягає до нашого обласного центру - міста Івано - Франківська.

    Івано - Франківськ - місто, яке славиться своєю історією і тому цілком заслужено носить одразу декілька титулів, серед яких особливо виділяється статус економічної, культурної столиці Прикарпаття. 

    Місто завжди славилося своїм патріотичним настроєм. Аура Франківська настільки пронизана любов’ю до рідної країни, що це дійсно відчувається. Туризм у місті можна назвати дійсно розвиненим і багатогранним, особливо для культурологів і мовознавців, адже кількість різних діалектів у регіоні дуже велика. Незначна відстань до Карпат служить ще одним приводом відвідати це чудове місто, передивитися його історичні пам’ятки і після цього гайнути кататися на лижах у гори, де на мандрівників чекає ще багато чого цікавого.

 Івано-Франківськ, ти гордість моя

І надія, з тобою затишно я мрію,

З тобою проліта моє дитинство.

Мій батьку, я тебе лелію!

    Остання зупинка нашої мандрівки буде у столиці нашої держави - міста Київ А щоб швидше плинув час у дорозі ми з вами проведемо невеличку розминку: «Твоя країна - Україна».

Наша країна називається -Україна.

Столиця України - місто Київ.

Найбільша річка -Дніпро.

Моря України - Чорне море, Азовське море.

Гори України - Карпати і Кримські гори.

Воно відоме в світі.

Каштани в ньому квітнуть.

Будинки тут високі.

Дніпро тече широкий.

Ворота золотії

Стоять мов чародії.

    Головна частина міста стояла на горі. Навколо міста з трьох боків підступав ліс. Із четвертого боку був високий берег Дніпра. Ліс опускався по схилах глибокого і довгого яру, який перехрещувався з другим яром і тому називався «Хрещатим». Від його назви пішла назва центральної вулиці Хрещатик.

    І сьогодні Київ зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітектурою мостів, будинків. Найкрасивіша вулиця Києва – Хрещатик. Широкий, просторий з зеленими алеями каштанів

    Ось і закінчилась наша подорож. Ми подорожували від рідного села до столиці нашої країни. І повертаємось знову до рідної домівки. І мені б хотілось прочитати такі рядочки:

Може, десь земля є краща й вища,

А над нею небо золоте.

Та мені найкраща та, де вишня,

Та, де вишня мамина цвіте.

    Тридцять два роки ми живемо у незалежній Україні і повинні пишатися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні, зроблено багато, а ще більше треба зробити. Нам треба утвердити Україну, як високо розвинену,

    Незалежну, європейську державу. Український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі на шляху розбудови нашої держави.

    Нехай наші серця наповняться гордістю за свою державу, прагненням до єдності та порозуміння, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього.