четвер, 15 жовтня 2026 р.

 Краєзнавча мандрівка

«ЦІКАВЕ З МИНУЛОГО НАШОГО СЕЛА» 

Моє село, ти дорога святине –

Садок, луги і батьківський поріг,

До тебе знов і знов серденько лине,

Тобі вклоняюсь низько я до ніг.

     Село Небилів виникло в XVI ст., близько 1546 року. В народі збереглося кілька, причому різних, варіантів переказів про заснування села: пов’язують їх з татарською навалою, з масовими втечами пригноблених селян від сплати феодальних повинностей польським панам в глухі ліси і створення там вільних поселень.

     Про існування села Небилів згадував письменник прикарпатського краю Степан Пушик. Ось як він пише: "Золотоординці у Перегінську мали свій брід, через який переганяли бранців. Тут і погромлено зайд хана Батия, їм не вдалося перебратися через річку Лімницю і знищити село, яке дістало ймення Небилів".

    Походження села слід, очевидно, пов’язувати зі старослов’янським словом "бити". Перші поселенці, які заснували поселення, напевно, з Львівщини або із Закарпаття, говорили про село, якого раніше біля Перегінського «не било», тобто не було.

    У центрі села розташована православна Церква Святого Архистратига Михаїла, збудована в 1994 році на місці старої дерев’яної. Її попередницею була маленька, споруджена в післявоєнний період. Під час другої світової війни від удару блискавки церква згоріла, і поруч згарища небилівці побудували невеличку дерев’яну. Пізніше  було побудовано просторий храм.  На церковному подвір розташована кам’яна дзвіниця, збудована в 1909 році. Біля церкви є декілька пам’ятних знаків, побудована  також цегляна каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, освячена митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом в 2011 році.

   Небилів – перше українське село, яке увійшло в історію трудової еміграції з Галичини до Канади. 7 вересня 1891 року канадський пароплав «Орегон» подолав за два тижні відстань між Європою і Канадою. Серед пасажирів були двоє жителів Небилова – Іван Пилипів та Василь Ілиняк. Після них до Північної Америки подалися 120 родин - третина села. Солоним потом і власною крівцею скропили вони землицю, переборювали неймовірні труднощі, аби на чужині утвердити своє буття, здобути те, до чого так палко прагнули.


Пам'ятник першим офіційно зареєстрованим українським іммігрантам в Канаді Івану Пилипову та Василю Ілиняку.

    Сьогодні ми запропонували вашій увазі невеличку мандрівку, яка допоможе всім нам пізнати краще наше рідне село, а також зацікавить всіх бажаючих приїздити до нас у гості!


Немає коментарів:

Дописати коментар