НАШІ ОБЕРЕГИ –

ВИШИВАНКИ Й РУШНИКИ

    Сьогодні, 15 травня, в Україні громадяни одягають національний одяг і відзначають День вишиванки. Це свято стало особливо важливим у часи війни, адже люди почали ще більше цінувати власну культуру та працювати над її збереженням.

    До Дня вишиванки в бібліотеці села Небилів відкрито виставку - вернісаж «Наші обереги – вишиванки й рушники»

    Свято вишиванки сьогодні стало не тільки національним, але й міжнародним явищем. У цей день українці з різних куточків світу одягають вишиванки, демонструючи свою гордість за спадщину та традиції. Вишиванка -це не просто одяг, це спосіб підтримати зв’язок із минулим, зберегти культуру і передати її наступним поколінням.

 Онлайн-мандрівка 

«Європейські письменники дітям»

    9 травня ми відзначаємо День Європи в Україні, який символізує єдність між українською та іншими культурами в Європі. Тож пропонуємо вашій увазі онлайн – мандрівку «Європейські письменники дітям»

    Мабуть, не існує дитини, яка не любила би книжки. Читати дитині улюблені книги – найкращий спосіб прищепити любов до літератури. Книги вчать дітей бути добрими і чуйними, справедливими та сміливими, відповідальними й чесними. І зараз ми помандруємо сторінками книг письменників Європи, які написані для дітей.

  Пауль Маар  « Машина для здійснення бажань , або Суботик повертається в суботу».

Саме в суботу повертається Суботик - маленька істота з п’ятачком і яскраво-рудим волоссям. Істота, яку так полюбив пан Пляшкер, ще як Суботик приходив уперше. На щастя, Суботик не змінився аніскілечки, хіба що зараз він знає геть усе про машину для здійснення бажань. Що ж уміє робити та машина? А що завгодно! Як-от напхати повнісіньку шафу вермішелі, виростити посеред кухні яблуню, повним ходом в’їхати на авто у сусідній будинок, довести пана Амфібера майже до сказу і ще чимало неймовірно зухвалих речей.

            Віґдіс Йорт «Йорген + Анна = любов».

Анна непосидюща, весела десятилітня дівчинка, яка понад усе любить таємниці, лазити по деревах і гасати на велосипеді. Та ось у її класі з’являється новачок, Йорґен, і звичний світ Анни перевертається догори дриґом, бо вона вперше в житті закохується. На її шляху стають численні суперниці, але Анна готова на все, щоб здобути прихильність Йорґена. Бо ж коли йдеться про кохання, усі засоби дозволені, хіба ні?

               Йоанна Ягелло  «Кава з кардамоном»

Досі спокійне життя 15-річної гімназистки Лінки раптом змінюється. Її мама дедалі більше втомлюється й дратується, вітчим чимраз довше затримується на роботі, Лінці доводиться займатися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і треба більше приділяти уваги навчанню... Дівчина відчуває себе покинутою. До всього, її мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов'язки. А ще зіпсувалися стосунки з найкращою подругою, і хлопець, якого вона вважає лише своїм другом, ставиться до неї якось дивно, у школі суцільні проблеми... Щоб відволіктися, Лінка вирішує відвідати свою бабусю, яку давно не бачила. У її домі дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з'ясувати пов'язані з нею подробиці, Лінка несподівано розуміє: у неї є сестра, якої вона ніколи не бачила...

Малгожата Кароліна Пекарська « Клас пані Чайки».

Ця книга є молодіжним бестселером у Польщі. У ньому розповідається про те, що цікаво підліткам: про труднощі їхнього віку, про негаразди у школі та вдома, але насамперед – про перші почуття й розчарування. Головні герої роману, варшавські гімназисти, вчаться складного мистецтва прийняття іншої людини — з усіма її вадами — і врешті пізнають ціну дружби.

Ніна Елізабет Ґрьонтведт « Привіт, це я!»

Перша книжка з серії норвезької письменниці та художниці Ніни Е. Грьонтведт. Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа?

    Всі ці книги ти можеш подивитися і почитати, завітавши до бібліотеки        с. Небилів, біля тематичної полички «Європейські письменники дітям».

 Ілюстрована викладка літератури

Ми Українці – ми Європейці

    Щороку у травні Україна відзначає День Європи. Традиційно бібліотека села Слобода Небилівська приєднується  до святкування. Указом Президента України від 08.05.2023 №266/223 установлено в Україні День Європи 9 травня спільно з державами Європейського союзу.

    9 травня 2025 р. День Європи видався особливим – свято з гірким присмаком сліз і болю за Україну, тривоги, суму, та все ж найголовніше – з непереборним бажанням подякувати тим країнам, які підтримують Україну в часи війни.

    Для нас – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія, культура. Демократія. Свобода. Повага до людини та людської гідності. Верховенство права. Усе це зараз захищають українці на своїй землі! Ми дійсно захищаємо свободу у Європі. Народ України об’єднаний цією метою – відчувати себе нарівні, частиною Європи, частиною Європейського Союзу і доводить це на полі бою…

    Бібліотека  села Слобода Небилівська, для дітей, до Дня Європи підготувала ілюстровану викладку літератури «Ми Українці – ми Європейці»

 

ПЕРЕМОГА У НАШОМУ СЕРЦІ

    8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.

    Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

    Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.

    В бібліотеці села Слобода Небилівська оформлено розкриту викладку літератури  «Перемога у нашому серці»

Третій рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.

    Війна…знову вбивають  «Гради» і ревуть гармати… Як це страшно - війна. Смерть і каліцтва, сирітство, біль втрат… Минули десятиліття від того часу, як стихли бої Другої світової війни на нашій землі. Ми думали, що це була найстрашніша, найкривавіша   війна століття.  Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати...

Знов ховають. Знов несуть героїв

В путь останню. Туга вогняна.

Наче пошесть, смертоносним боєм

Прокотилась болями війна.

 Година духовності 

«Людина і релігія»

Плекай добро, воно повернеться до тебе,

Чини добро, і будеш ти в раю...

Роби добро. Господь сказав: так треба!

Я здалека добро розпізнаю...

    Сьогодні, на заході, ми порушили проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, щиросердності, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді.

    Милосердя,  доброта...  Ще  з  часів  давньоруських благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось  допомогти   знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити   старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

    Добро й милосердя не можливе без любові до ближнього, до життя, до самого себе. Допомогти – це значить принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя.

    Релігія залишається важливою для мільйонів людей по всьому світу, вона є джерелом комфорту, надії та взаємодії. Вона також має потенціал вплинути на суспільство, сприяючи формуванню моральних цінностей, толерантності та соціальної справедливості.

 ВАЖКИЙ ТЯГАР  ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО НЕБА.

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.

Тривожна ніч. Здригнулася земля.

Невинно  вишні  чарували цвітом,

А вибух все навколо спопеляв.

      В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

    Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль.

    Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження.

    До 39-річниці від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції в бібліотеці села Небилів оформлено викладку – спогад «Важкий тягар Чорнобильського неба». На викладці розміщена література українських та зарубіжних видавництв, яка наповнена переживаннями та спогадами про минуле, та повертає користувача у квітень 1986 року. 

 Огляд літератури

«Її величність книга»

     23 квітня відзначається Всесвітній день книги й авторського права. Традиція святкування народилася в Іспанії. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії святого Георгія, коли книготорговці влаштовували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, з 1931 року, з’явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу. Ми вітаємо всіх причетних до свята! Нехай книга, що відкрита цього дня кожним читачем, стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі роки!

    А щоб більше дізнатися про користь і переваги читання, рекомендуємо огляд літератури «Її величність книга». Усім відомо, що завдяки книзі ми не лише отримуємо доступ до інформації, знань, моральних і духовних цінностей, а ще й торкаємося до справжніх творчих досягнень та розуміння прекрасного. У світі багатого культурного розмаїття саме книга відкриває перед нами різні цивілізації, історичні повороти та неминучий прогрес.

  

   

  Ольга Донеччанка.

  Все буде добре, побратими.

 

    Ця книжка про незвичайну долю реальної людини, Івана Баранича, який став справжнім героєм нашого часу. Містичні збіги і трагічні обставини його життя змушують замислитися над непередбачуваністю та мудрістю Провидіння. Водночас читач, спостерігаючи за перебігом подій очима героя впродовж однієї доби, занурюється в буденність війни в мить відносного затишшя або, завдяки його спогадам, – життєві перипетії дитинства і юності та жорстокі бої.

    Книжка дасть змогу читачеві відчути відданість і міць бойового братерства та доторкнутися до глибинних внутрішніх переживань бійця. Вона буде цікава кожному, кого не залишає байдужим ця кривава війна і хто має в серці почуття вдячності до сучасних героїв та зберігає памʼять про них.

        Ірина Вовк.

        Рубаки на «корчах»

    

  

      Книга Ірини Вовк «Рубаки на “корчах”» — це тридцять історій українських воїнів, які були записані на фронті. У цій книжці — вояки та воячки, хлопці й дівчата: медики, розвідники, штурмовики, оператори дронів, артилеристи, піхотинці, протиповітряні оборонці, які чесно воюють. Беруть та й роблять свою справу  — те, що вміють. Справжні вояки, чи рубаки, — ті, які пережили важкі бої, оточення, успішні наступи, — про війну розповідають мало. Але кожен і кожна з них — приклад відданості, міці та гарту, вони — новітні Українські Герої.

        Кононенко Євгенія.

        Нескінчені розмови.

 

    Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка. 

        Як Україна ставала українською.

         Громадсько-політичне життя на

     підросійській Україні ХІХ – поч. ХХ ст.

    Ця книжка присвячена суспільно-політичному життю підросійської України на зламі ХІХ і ХХ ст. Автор висвітлює історію українського національно-визвольного руху того часу, розглядає його на тлі інших національних рухів Центрально-Східної Європи, змальовує  боротьбу  українських  інтелектуалів  з  Російською  імперією  та імперською громадською думкою, показує трансформацію поглядів українського  інтелектуального  середовища  від  федеративних  ідей до самостійницького проєкту.

    Кожен розділ доповнюють додаткові матеріали — словник ключових термінів, тематичні цитати з праць діячів європейських національних  рухів  і  дослідників  національного  життя,  біографічні довідки про персоналії, згадані в розділі.

    Для всіх, хто цікавиться еволюцією громадсько-політичної думки, українським національно-визвольним рухом модерної доби та загалом історією України ХІХ – початку ХХ ст.

    Сьогодні особлива вдячність нашим видавцям, що в такі скрутні для країни часи знаходять можливість друкувати українські книжки. Наша книга тепер мандрує світами і знаходить свого читача повсюди.