Гра-вікторина «Наша книжечка дитяча – вірна подруга дітей» для першачків

     До Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги бібліотекар Галкевич Г. В. разом з учнями 1-А класу провела літературну гру-вікторину: «Наша книжечка дитяча – вірна подруга дітей».

     Книга – одна з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір як люди навчилися писати, всю свою мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.

Ми не знали так багато

Про новий і давній час.

Все ми в книзі знайдемо.

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги малят!

Книгу зрозумілую,

Чесну, добру. сміливу

І дівчатка й хлопчики –

Хочуть всі читать

     У ігровій формі діти знайомилися з цікавими книжечками: «Мої звірятка», «Професії», «Правила етикету», «Принцеса Агнеса», Г. Чубач«Улюблена абетка». Разом з книгами: «Відгадай загадки», «Хто це?» учні відгадували загадки, вчилися рахувати за допомогою книжечки Вязімова М. «Вчимося рахувати».

      Цікаве було знайомство зі світом поезії за допомогою книг: «Сорока – білобока», «Чому Дід Мороз не мерзне", Г. Бойка «Здоровим будь!». На закінчення діти поринули у світ казки: «Троє поросят», «Теремок».

      Велика користь від читання книжок. Книги - мов ріки, які наповнюють увесь світ. Це джерело мудрості, в книжках – бездонна глибина знань. Тому змалечку читаймо книги, відвідуймо бібліотеки – царство книг. Бо книги втішають в печалі, у них знайдемо велику втіху і користь для своєї душі.

Всесвітній день поезії

     У літературній вітальні бібліотеки та клубу села Слобода Небилівська відзначаючи Всесвітній день поезії, організовано поетичну ікебану «Поетичне сузір'я нашого краю». Всесвітній день поезії - свято, яке відзначається щороку в день весняного рівнодення - 21 березня.

    На поетичному святі ведучі ознайомили присутніх з творчістю місцевих поетів, людей пера і слова Прикарпатського краю, а саме Рожнятівщини, яка славиться талановитими людьми.

     Серед «Поетичного сузір'я нашого краю» відомими є поети народжені в селі Слобода Небилівська. Це Степан Осадчук та Богдан Миндюк. На святі поезії були використані рядки з віршів Степана Осадчука, який писав про те, що бачив, що почув, про що нашептали йому берези та смерічки. 

Слобідко моя барвінкова,

Духовний ти мій оберіг.

Перлина моєї любові.

Яку я у серці зберіг..

     Та біографічні рядки Богдана Миндюка, який у поетичних рядках викладав свої почуття та переживання, перемоги та поразки, закоханість та зради.

Бойківщина рідна. сторона моя, 

Про любов до тебе заспіваю, 

Ріки і струмочки, гори бачу я, 

бо тебе ніде не забуваю.

     Була оформлена книжкова викладка на якій представлені  збірки поезій Любомира Михайліва, Ольги Парадовської, Оксани Лесюк, Лесі Шмегельської, Наталії Данилюк, Любові Соломчак, Галини Пухти. Явдокії Шумей.

Поки б’ються серця людей, звучатиме голос Шевченка

     До 204-ї річниці з дня народження Великого українського Кобзаря в с. Слобода Небилівська проведено літературно музичне свято «Поки б’ються серця людей, звучатиме голос Шевченка».

     В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Григоровича Шевченка.

Кобзарем ми його звемо,

Так від роду і до роду

Кожен вірш свій і поему

Він присвячує народу.

     Тарас Шевченко… Геній, мислитель. Пророк. Людина надзвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

     На святі учасники драматичного гуртка (худ. керівник Миндюк Ірина Петрівна) виконали сценки «Тарас і Мати», та «Тарас, Яринка», «Тарас, Оксана».

 

     Значним доповненням до заходу  була співана поезія Тараса Шевченка у виконанні дитячої вокальної група дівчат.

      Була оформлена викладка літератури «Велич Тарасового слова».

Громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності від видобутку корисних копалин НГВУ «Надвірнанафтогаз» в межах Луквинського нафтового родовища

      27 лютого 2018 року в приміщенні бібліотеки села Небилів пройшло громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованої діяльності від видобутку корисних копалин НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» в межах Луквинського нафтового родовища.

     Луквинське родовище розташоване на території Рожнятівського району Івано-Франківської області на землях Небилівської сільської ради. Площа родовища - 2,83 км² . 

     Виявлення та врахування зауважень громадськості до видобутку вуглеводнів в межах Луквинського родовища необхідне для продовження Державною службою геології та надр України терміну дії спеціального дозволу на користування надрами.

     Петро Кульба, начальник відділу управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації в Івано-Франківській області , пояснюючи мешканцям села порядок проведення слухань, зазначив, що таке громадське обговорення запроваджено з метою адаптації нашого законодавства до європейського.

      Олег Мальчик, в.о. начальника НГВУ «Надвірнанафтогаз», та Арсен Пукіш (Arsen Pukish) , начальник лабораторії вод та грунтів науково-дослідного і проектного інституту (НДПІ) ПАТ "Укрнафта", поінформували про видобувну діяльність НГВУ на території Луквинського родовища та вплив її на довкілля. Представники ПАТ "Укрнафта" відповіли на всі питання, які виникли у присутніх з цього приводу.

     На завершення, погоджуючи звіт ОВД, сільський голова побажав НГВУ "Надвірнанафтогаз" безперебійної роботи і нарощення видобутку, бо це відіб’ється і на добробуті села.

Вечір-вшанування людей поважного віку в с. Небилів.

     15 лютого на християнське свято Стрітення Господнє в приміщенні клубу с. Небилів проведено вечір-вшанування людей поважного віку.

      У цей святковий, щедро напоєний теплом зустрічі вечір зібралися в чудовому товаристві люди, за спиною у яких великий життєвий шлях. І при тому, що всі вони різні, але у цих людей є один об'єднуючий фактор – це наше рідне село, заради розквіту якого вони жили і працювали.

Летять літа, як білі журавлі,

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті.

     Промайнули молоді роки бурхливим потоком і ось прийшов час заслуженого відпочинку. Людина полишає свою улюблену роботу, до якої приросла душею. Змінюється звичний ритм життя – і це нелегкий період, до якого треба звикати. Що ж, осінь життя. як і осінь року, треба зустрічати без печалі… Вона неминуча, тож потрібно зробити все, щоб ця осінь була золотою. А для цього треба постійно знаходити для себе джерело оптимізму, жити в гармонії зі своїм віком, радіти кожному прожитому дню, навчитися сприймати життя, як безцінний подарунок долі.

Кажуть , юність живе лиш майбутнім,

Кажуть зрілість цінує лиш мить,

Тільки старість живе незабутнім,

Тим, чого не вернуть, не спинить.

     Роки…роки…їх наче й не було. Війнули вони пташиним крилом і помандрували колючою стернею, запахом жнив, щебетом весен, снігами зим і щедрістю літа, залишивши солодку згадку під кліп пісні «Старі фотографії» демонструвалися слайди з старих фотографій за допомогою яких присутні згадували сторінки свого життя, свою юність, молодість. 

      З особливою шаною вітав поважне товариство вокальний дитячий колектив, у їх виконанні прозвучали пісні «Ласкаво просимо» та «Калина». У виконанні Патрійчук Таміли прозвучали пісні «Мама і я» та «Родина».

      Завідуюча клубом Шляхтич Тетяна, привітала присутніх зі святом Стрітення Господнього та подарувала пісню «Гиля, гиля сиві гуси». На святі також прозвучала  жартівлива пісня «Ой, під вишнею» та найцікавішим був вихід циганки, яка ворожила всім присутнім та розповідала про минуле та майбутнє.

 

     Найкращі слова побажань прозвучали від заступника директора територіального центру Лесі Василівної Абрам та головного фахівця соціальної роботи територіального центру Тетяна Ярославівна Дранчук, які були присутні на святі.

      Вечір-вшанування підготували та провели: Шляхтич Тетяна Михайлівна, завідуюча клубом та Корнутич Наталя Василівна, соціальний працівник відділення денного перебування (кущ Осмолода-Небилів)

     На завершення ведучі подякували присутнім, що знайшли час відвідати захід, та побажали, щоб осіння пора, в яку вони вступили, була для них світлою й ласкавою, сповненою душевним теплом, увагою і турботою близьких.

Свято Стрітення Господнього в Слободі Небилівській

      Недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік лютого – останнього місяця зими. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежить сніг, а у повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

      На зламі між зимою і ранньою весною, ми святкуємо Стрітення, слово це означає – зустріч. В цей день зима з весною зустрічаються і змагаються між собою, якщо зима переможе, то ще буде холодно, а якщо весна візьме гору, то поверне на тепло.

     15 лютого свята церква відзначає одне з найбільших свят - це Стрітення Господнє. Відзначають його в пам’ять про, те як Свята Діва Марія з Йосифом принесла до Єрусалимського храму свого сина Ісуса Христа на 40-й день після його народження.

     В приміщенні клубу с. Слобода Небилівська для учнів місцевої школи  проведено свято  Стрітення Господнього.

 

 

      На святі звучали пісні «Наша зимонька, зима, любить жартувати», «Виглядаєм сонечко», «Ой, минула вже зима», «Щебетала пташечка», а також фонограми на пісні - «Дівчина-весна», «Зима», «Стрітення».

      Було оформлено тематичну викладку літератури.

А юних сміливців лиш жменька була

    29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. В бібліотеці с. Слобода Небилівська проведено годину пам’яті приуроченій до 100-ї річниці бою українських студентів із більшовицькими окупантами під Крутами. «А юних сміливців лиш жменька була»

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

      29 січня 1918 на залізничній станції Крути, в 130 км на північний схід від Києва, відбувся бій між чотирьохтисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва.  В бою під Крутами захисники української державності завоювали переконливу перемогу. Наступ противника було зупинено.

      Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Крути стали початком нової доби в історії України.

        Було оформлено викладку літератури «Нема любові понад ту, що окропила кров'ю Крути»