неділю, 25 лютого 2024 р.

 Ілюстрована викладка літератури

«За рідну Україну я молюся»

                    А на моїй землі іде війна,

                    Стріляють танки і ревуть гармати.

                    Сповита горем, в чорному вбранні,

                    Сльозами вмилась не одна вже мати.

                                Війна вбиває кращих з-поміж нас,

                                І повняться ряди в Небесній сотні

                                Та для героїв зупинився час,

                                Вони у вічність перейшли з безодні.

    10 років тому, в лютому 2014 року, Російська Федерація розв’язала війну проти України. Здійснивши 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення в Україну, Кремль хотів остаточно знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Цей напад завдав підступного удару міжнародному світопорядкові, створеному після Другої світової війни, підірвав стабільність не лише Європи, а й глобальної безпеки загалом.

    Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, національну ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

    Війни! Скільки їх було в історії людства. І завжди – це страждання, сльози, втрата самого дорогоцінного в житті, біль... 



Немає коментарів:

Дописати коментар