Історичні віражі:                           

«Конституція України: від гетьмана до президента»

    Конституція України – це не лише Закон законів, це – серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності й демократії, гарант незалежності й соборності України.

    28 червня – День Конституції України – є єдиним державним святом, яке закріплено в самій Конституції України. 27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проєкт Конституції протягом одного засідання без перерв.

    Витоки української Конституції. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов’язки членів Війська Запорізького. І, за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу.

     З розпадом Російської імперії Україна отримала шанс на незалежність, яку спробувала реалізувати в тому числі і прийняттям власного Основного закону. Центральна Рада УНР затвердила Конституцію 29 квітня 1918 року. Цей день, на жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського і собі опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» 5 – установчий документ, в якому закладалися основи української державності.

     З приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився. Конституції УРСР публікувалися в 1919, 1929, 1937 і 1978 роках. Лише розпад Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного Основного закону і затвердити його у 1996 році.

     За 21 рік до Конституції України було внесено 6 змін. Востаннє це відбулося 2 червня 2016 в розділі щодо правосуддя. 

    Ще 7 законопроєктів про зміни до Конституції були попередньо схваленими, але не прийнятими в цілому як закони або ветованими Президентом; один законопроєкт не розглядався на наступній сесії після попереднього схвалення. 

    День Конституції – одне із головних державних свят України. Адже Конституція є Основним законом України, який гарантує кожному громадянину права і свободи, а також визначає політичний устрій держави. 

    Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє. Упродовж 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проєктів Конституції України – від конституційної комісії, політичних партій та науковців. Міжнародна спільнота привітало ухвалення Конституції України та визнало її однією з найдемократичніших у світі.

 Консультація безоплатної правової допомоги.

28.06.2022

    День Конституції цьогоріч для нас набуває особливого значення. Тому що ми зараз  боремося за кожну її статтю. 

    За  Статтю першу -"Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" іСтаттю другу - "Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною." Ми цінуємоСтаттю 5 - "Ніхто не може узурпувати державну владу" іСтаттю 8 - "В Україні визнається і діє принцип верховенства права". ЛюбимоСтаттю 10 - "Державною мовою в Україні є українська мова" і б'ємося заСтаттю 27 - "Кожна людина має невід'ємне право на життя".

З Днем Конституції України!

 Інформаційна година:

          «Знаємо свої права – виконуємо обов’язки»

Хочеш Людиною справжньою стати,

Наші закони навчись поважати.

Навчись їх виконувать завжди і всюди,

Тоді і тебе поважатимуть люди!

    24 червня в переддень відзначення дня Конституції України для дітей була проведена інформаційна година: «Знаємо свої права – виконуємо обов’язки».

    Кожен із нас, і дорослий і малий, є повноправним членом суспільства, його невід’ємною частиною, вільним і рівним у своїй гідності та правах. Першим кроком для певної реалізації себе як повноцінного громадянина є ознайомлення з основними правами та обов’язками. Адже, щоб запобігти порушенню своїх прав, а в разі порушення – захистити, то потрібно їх знати.

    Насамперед почнемо з того, що в Україні Конституцією 1996 року офіційно закріплено право кожної людини на життя. Оскільки сьогоднішні діти – завтрашні громадяни, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства.

    20 листопада 1959 року Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй було проголошено Декларацію прав дитини. Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1989 році. Україна приєдналася до цієї Конвенції у 1991 році. У 1993р. у м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.

    Перш за все слід підкреслити ту думку, що діти – це не маленькі дорослі із маленькими правами, а що вони повноправні члени суспільства, які мають, окрім багатьох прав дорослих, і свої особливі права: право на гру, на сімейне виховання, на спілкування з однолітками.

    У Конвенції втілився той прогресивний погляд, що дитинство – це не підготовка до дорослого життя, а важливий і самостійний етап життя людини.

     Основні документи із захисту прав людини мають статті, де проголошується право на освіту, а саме: ст. 26 “Загальної Декларації прав людини”, ст. 53 “Конституції України”, ст. 28 “Конвенції про права дитини”. 

    Кожна людина є неповторною та унікальною. Усі люди на Землі мають однакові права. А що таке право?

    Право – система обов’язкових для всіх, формально визначених правил поведінки, які встановлюються або дозволяються державою.

    Дитина від народження має права. Права дитини – це певні можливості, які потрібні вам, дітям, для того, щоб жити і дорослішати. Ваші права визначено в Конвенції ООН.

    20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН було ухвалено Конвенцію про права дитини. 27 вересня 1991 року її було ратифіковано Верховною Радою України.

    У кожної держави є один найголовніший закон - Конституція. Ось чому кожен народ хоче мати гідний Основний Закон. Від цього залежить доля нашого народу і кожної людини. 28 червня 1996 року є днем народження Конституції України. Кожен громадянин повинен її знати, розуміти, виконувати і боронити.

    Кожна людина має не тільки права, але й обов'язки перед суспільством, у якому живе, і повинна поводитися так, щоб дотримання власних прав і обов'язків не заважали іншім людям.

           

                           

    На жаль сьогодні під час воєнних дій право на життя наших дітей було порушено. Багато дітей  було убито, а ще більше поранено, багато з них залишилися без батьківського піклування.. Ми – дорослі маємо зробити все від нас залежне, щоб війна скоріше закінчилася, а наші діти не страждали.

    Сьогодні – діти, завтра – народ. Звичайно, діти – майбутнє нашої держави, і від вашої правової культури , знать, вмінь залежатиме, якою буде наша Україна. У житті є багато різних ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому слід бути уважним, розсудливим, розумним, не квапитись із рішенням і висновками. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви повинні знати свої права та обов’язки, і бути Людиною.

Мораль і право, право і закон-

Рушійні сили для життя людини.

А їх знання надасть нам вірний тон

У розвитку держави – України

 Консультація безоплатної правової допомоги.

20.06.2022

    Вторгнення російських військ на територію нашої країни спричинило появу великої кількості осіб, які були вимушені покинути свої домівки та переміститися до безпечних регіонів.

    Громадяни України, які виявили бажання надати безоплатно прихисток внутрішньо переміщеним особам можуть отримати від держави компенсацію витрат за тимчасове розміщення таких осіб, які перемістилися у період воєнного стану.

    Детально про те, хто має право на компенсацію витрат та куди необхідно звертатись, які для цього потрібні документи розповідає юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

•  Кому надається компенсація?
•  Куди необхідно звернутись?
•  Які потрібно подати документи?
•  Який розмір компенсації?
•  Яким чином здійснюються виплати компенсації?

    Відповіді на ці запитання - у консультації на сайті системи БПД: https://bit.ly/3zuJn88

 Мир в Україні - радість дитині

    В Україні та світі 1 червня відзначають День захисту дітей. Свято покликане захистити малюків від насильства, голоду й неможливості здобути освіту та медичну допомогу

    У 1925 році Міжнародний день дітей вперше був проголошений в Женеві під час Всесвітньої конференції з питань захисту дітей. У той час права дітей розглядалися переважно у контексті заходів, яких необхідно було вжити щодо рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.

    У свою чергу ж День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. А вперше його відзначили у 1950 році в 51 країні світу. 

    20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права дитини. У свою чергу Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, відтоді цей документ є частиною національного законодавства. Людство зобов’язане дати дитині найкраще, що воно може дати.

    Людство зобов’язане дати дитині найкраще, що воно може дати. Це і є головною тезою Міжнародного дня захисту дітей. А також 1 червня — ідеальний привід нагадати дорослим про необхідність дотримання прав дітей:

        на життя,

        на свободу думок і віросповідання,

        на освіту, відпочинок і дозвілля,

        на захист від фізичного та психологічного насильства,

        на захист від експлуатації дитячої праці.

    На жаль, російська агресія відібрала в українських дітей частину цих прав…

    Тож тільки в умовах захисту прав і свобод дитини можливе формування гуманного і справедливого суспільства.

Цього року в Україні такий день припадає на дію воєнного стану. Внаслідок віроломної війни Росії проти України, у нашій країні гинуть сотні дітей. Сотні невинних жертв на совісті можновладців і військових РФ. 

    За даними ювенальних прокурорів, більше ніж 689 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Станом на ранок 1 червня 2022 року офіційне число дітей-жертв - 243, поранених – 446. І ці цифри не остаточні, тому що війна триває. Це злочин, який не можна пробачити або забути. Але ми щиро віримо, що вже наступного року українські діти зустрічатимуть свято не в підвалах під обстрілами, а у мирній, щасливій та вільній від окупантів Україні.

  Діти — це ще не зіпсована щирість та відвертість. Їхнє майбутнє залежить від нас. Наше майбутнє залежить від них. Діти — це ангели. Вони не повинні страждати від того, що хтось вважає їх чужими. Вони повинні жити у світі, який не знає, що таке жорстокість, біль, насильство та війна. Давайте створимо для них такий світ разом!

  

   

            

 

Консультація безоплатної правової допомоги

27.05.2022р.

    Війна диктує роботодавцям особливі вимоги до зберігання 📄📄📄документів, зокрема трудових книжок. Цілком зрозумілі побоювання співробітників щодо надійності такого зберігання, враховуючи те, як швидко й жахливо розвивалися події на початку ☠️російської агресії. Що з цього приводу говорить законодавство?

    Зазначимо, що жодних особливих умов зберігання трудових книжок працівників правовий режим воєнного стану не визначає. Змін з цього приводу у законодавстві немає: зберігати трудові книжки працівників має підприємство, на якому вони працюють, обов’язково видавати трудову книжку потрібно  лише у разі, якщо працівник звільняється (п.3 постанови Кабміну від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»).

    ☝️ Як допускається діяти в умовах воєнного стану

    Державна служба України з питань праці у своїх роз’ясненнях від 17.06.2021 зазначила, що роботодавець не зобов'язаний видавати  працівникам трудові книжки, проте відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді 📄заяви.

    У разі видачі трудової книжки працівнику на його вимогу, працедавець знімає з себе відповідальність за збереження трудової книжки. Робиться це в інтересах працівника, який може через небезпеку змінити місце проживання, виїхати, влаштуватись за строковим трудовим договором за сумісництвом тощо. І краще, якщо трудова книжка буде у нього на руках.

    ⚙ Алгоритм видачі трудової книжки працівнику

    1⃣ працівник звертається до роботодавця з заявою, в якій просить видати йому трудову книжку з обґрунтуванням необхідності такої видачі;

    2⃣ роботодавець заводить додатковий журнал обліку тимчасово виданих трудових книжок (довільної форми), де працівник розписується в отриманні та поверненні трудової книжки.

    Окрім того, згідно зі ст. 7 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

    🟡 Отже, видача трудової книжки на руки здійснюється з метою її збереження, адже в умовах війни ніхто нічого гарантувати не може. Роботодавець не може примусово видати трудову книжку на руки проти бажання самого працівника. Проте, в разі знищення трудової книжки через бойові дії працівник отримає чимало клопоту щодо відновлення даних при виході на пенсію, а роботодавець навряд чи понесе відповідальність, адже ми всі зараз живемо в умовах війни, що визнано форс-мажорною обставиною.

 Консультація безоплатної правової допомоги

26.05.2022р.

    7 травня 2022 року набрав чинності 📃Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» на період дії воєнного стану, яким внесено зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». 

    Згідно з цими змінами, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості. Станом на сьогодні зробити це можливо за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості України або мобільного застосунку "Дія".

    Державна служба зайнятості України розробила покрокову інструкцію (https://bit.ly/39POQvx) для отримання статусу безробітного, а також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території:

    🔸 можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Державної служби зайнятості України: про надання/поновлення/призначення статусу безробітного, виплату допомоги по безробіттю;

    🔸 якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Державній службі зайнятості України. У темі листа слід обов’язково вказати слово «реєстрація», прізвище, ім’я, по батькові.

    Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, центру зайнятості населення, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів здійснюється АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему «My Transfer».

    Детальніше про це, а також про те, як внутрішньо переміщеній особі отримати статус безробітного на безпечній території Україні, читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3wII2J9