30-та річниця Чорнобильської трагедії

     Минає 30 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув  безслiдно, вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. 

Мла чорнобильська сліпа, 

Наче так у світі й треба... 

На калині соловей 

Цілу ніч ридав до неба. 

Облітають літо і літа 

Золотом чорнобильського плоду, 

Стронцієвим смутком обліта 

Дерево вкраїнського народу

      Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській атомній станції сталася аварія. 

        До цієї трагічної дати в бібліотеці була оформлена тематична поличка «І ти, Чорнобилю, ти теж не маєш меж…»

      Пройшло тридцять років відтоді як 26 квітня 1986 року нічна зміна на Чорнобильській АЕС завершувала планове випробування перед зупинкою енергоблоку №4 на профілактичний ремонт. Події тієї ночі розписані по секундах, а наслідки цих секунд без перебільшення змінили світ. Життя багатьох людей і навіть держав розмежувалося на дві частини – до Чорнобиля і після Чорнобиля. Зовсім звична ситуація для двадцятого сторіччя, коли історичний час ділився на до революції і після революції, на до війни і після війни. Але наслідки революції здолали за десять років, наслідки другої світової війни подолали за 10-15 років. Про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи не можна говорити навіть через 30 років. 

      Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

Районний конкурс дитячого читання "Кращий читач - 2016 року"

      Ніщо в світі не вічне. Усе приходить та відходить тоді, коли прийде його час. З плином цього володаря людсь­кого життя змінюються моральні цінності, погляди, переконання. З часом змінюється і людський побут: кожна річ шукає собі більш практичні аналоги. Проте вічні речі залишаються вічними. Серед таких цінностей дотепер залишається книга.

      18 квітня в читальному залі Рожнятівської районної бібліотеки пройшов ІІ етап Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України-2016», в якому взяло участь 19 дітей 6-7 класів.

       Небилівську бібліотеку представляла учениця 7-го класу Тринчук Мар'яна. Вона презентувала книгу Елінор Портер "Поліанна", в якій розповідається про 11-річну дівчинку Поліанну, яка  навчала всіх навколо "грати в радість". В підсумку Мар'яна зайняла ІІІ місце.  

        Усі учасники конкурсу були нагороджені призами та подяками.

«Бетховен українського слова»

      5 квітня в читальному залі Рожнятівської районної бібліотеки проведено літературно-музичну годину «Бетховен українського слова», присвячену 145 річниці від дня народження Василя Семеновича Стефаника, письменника-новеліста, громадсько-політичного діяча.

     Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена.

      Творчість великого майстра новели Василя Стефаника – одна з чарівних перлин нашої української культури. Народився Василь Стефаник 14 травня 1871 року в с. Русові Снятинського району Івано – Франківської області

      Ведучі заходу ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом письменника.

І вийшов зі школи він. Успіх неначе!..

Хоч лікарем так і не став,

Та в світлі новому неправду побачив,

Бо глум над народом зростав!..

      У Русові Василь Стефаник прожив майже все своє життя. Тут написав більшість своїх новел, героями яких часто були русівчани. У селі до сьогодні зберігся будинок, в якому мешкала родина відомого письменника. В ній у 1941 році відкрито літературно-меморіальний музей.

     Він залишив для нас «Синю книжечку», «Кам’яний хрест», «Дорогу», «Моє слово», «Земля» та багато інших творів.

       Присутні з великим задоволенням слухали уривки з новел: «Камінний хрест» та «Діточа пригода» у виконанні Шляхтич Т. М. завідуючої клубом с. Небилів.

      Під час проведення масового заходу демонструвалися фрагменти з фільму «Камінний хрест», звучала пісня на слова Б. Лепкого «Чуєш, брате мій».

      Було оформлено тематичну полицю на якій були представлені книги про творчий шлях письменника, а також твори відомого новеліста.

     Літературно-музичну годину підготували та провели працівники бібліотек сіл Небилів, Слобода Небилівська та Красне.

Відзначення 202-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка в с. Слобода Небилівська

      В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т. Г. Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка

      Такими словами 9 березня в клубі с. Слобода Небилівська розпочався захід «Поет, художник і пророк», присвячений 202-ій річниці від дня народження великого сина українського народу, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Свято підготували та провели зав. клубом Винник О. Й. та бібліотекар Котик Н. Я.

      У цей день гостей сільського клубу зустрів святково прикрашений зал: вишиті рушники, портрет Шевченка, викладка літератури «Велич Тарасового слова», на якій представлені твори поета та книги письменників про Великого Кобзаря.

      На святі прозвучали вірші поета «Катерина», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Вітер з гаєм розмовляє»,  «Мені тринадцятий минало», які натхненно декламували учасники літературного свята.

      Присутні з цікавістю переглянули сценки з життя Тараса, які майстерно зіграли юні аматори сцени – вихованці дитячого драматичного гуртка, який працює при клубі (керівник Миндюк Ірина Петрівна).

     На закінчення свята ведучі наголосили, що великий поет назавжди лишиться у пам’яті народній.

Життєві дороги Лесі Українки

     24 лютого 2016 року  для учнів 8-А класу проведено літературно-музичну годину "Життєві дороги Лесі Українки" присвячену 145-ій річниці від дня народження поетеси.

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука

Чи пісня й думка кволі?

Леся Українка.

     Висвітлюючи сторінки біографії та творчого шляху поетеси користувачам продемонстрували документальний фільм "Обличчя української історії. Леся Українка". Ведучі та запрошені гості згадували поетичні рядки творів: "До мого фортепіано", "Як будеш дружинонька шлюбна моя", "Сім струн", "Мелодії". Звучали вірші присвячені поетесі "Ти хотіла крізь сльози сміятись" та " Достойна донька Матері-Вкраїни". Звучала пісня кубанського козачого хору "Рання весна" на слова Лесі Українки. В кінці заходу проведена вікторина по творчості поетеси.

      В проведенні заходу взяли участь: працівники бібліотеки, завідуюча клубом с.Небилів Шляхтич Тетяна Михайлівна, учитель укрїнської мови Соломчак Ірина Констянтинівна та користувачі бібліотеки.

       Для користувачів бібліотеки оформлено викладку літератури "Життєві дороги Лесі Українки"

Майстер-клас по виготовленню валентинок

      12 лютого 2016 року з учнями 10 класу в бібліотеці проведено майстер-клас по виготовленню валентинок.

      Валентинів день святкують усі - і дорослі, і діти.  Святкують з давніх пір.

      Існує безліч легенд. Валентин, за версією католицької церкви, дійсно зцілив сліпу дівчинку - дочку сановника Астерія. Астерий увірував у Христа і прийняв хрещення. Клавдій після цього наказав стратити Валентина. Тобто Валентин постраждав за віру, а тому і був зарахований до лику святих.

      Більш романтична інша легенда. У 269 році римський імператор Клавдій II заборонив своїм легіонерам одружуватися, щоб сім'я не відволікала їх від військових справ. Але знайшовся єдиний у всьому Римі християнський проповідник Валентин, який співчував закоханим і намагався їм допомогти. Він мирив посварених коханих, складав для них листи з зізнаннями у коханні, дарував квіти молодому подружжю і таємно вінчав легіонерів - всупереч закону імператора. Клавдій II, дізнавшись про це, наказав схопити священика і кинути його у в'язницю. Але і там Валентин продовжував творити добрі справи. Він закохався в сліпу дочку свого ката і зцілив її. А сталося це так: перед стратою молодий священик написав дівчині прощальну записку з поясненням в любові, підписану: «Від Валентина». Отримавши цю звістку, дочка тюремника прозріла. Валентина стратили 14 лютого 269 року. З цих пір люди відзначають цей день як свято закоханих.

      У пам’ять про це тепер у День Святого Валентина заведено дарувати одне одному «валентинки» — вітальні листівки у вигляді сердечок, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, які не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони.

Крути: честь і трагедія України

      29 січня в бібліотеці проведено годину пам'яті "Червоніє сніг на полі...", оформлено викладку літератури "Крути: честь і трагедія України".

      Бій під Крутами… Щороку ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську народну республіку від більшовицьких загонів, які рвались до Києва. Їхній подвиг навічно ввійшов до літопису боротьби за незалежність Вітчизни, як одне із свідчень незламності духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості.

І згадую чомусь я мимоволі

Великих лицарів своїх;

Лежать вони покинутими в  полі

І без хрестів могили їх.

О.Олесь