Інформаційний калейдоскоп 

«Подорож книжковими полицями»

    Сьогодні ми з вами поговоримо про книгу, про її велич і красу, про її мудрість і розум. Саме до книги ми звертаємося упродовж усього життя. Вона допомагає нам у навчанні, відкриває нові горизонти  пізнання такого цікавого навколишнього світу, робить нас більш розумними, ерудованими, веде до країни Знань, збагачує наш внутрішній світ. 

Книги, книги на полицях,

Завше тихо поміж них,

Та яку ти не розгорнеш —

То й легенда поміж них.

То в одній синіє море,

В іншій криється тайга.

А ось в тій - Північний полюс,

Де морози і пурга.

Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги - перли із перлин

    А де ми можемо побачити багато книг, звичайно у бібліотеці. Якщо трошки пофантазувати, то можна уявити, що бібліотека - це книжкове місто в якому є вулиці, площі, перехрестя, будинки і навіть «книжкова лікарня». У будинках - стелажах, на поверхах - полицях мешкають книги. До речі у книг є певне місце на  полицях, стелажах. Отже, в бібліотеці, місці де зберігаються книги, вони розміщуються в чіткому порядку, кожна на своєму місці, щоб в будь - який час дуже швидко можна було знайти потрібну книгу. Книги в бібліотеці розміщені також на книжкових виставках та тематичних поличках.

    В нашій бібліотеці є такі книжкові виставки «Літературні обрії дитинства», « Книги, які дають знання», «Насолоджуйтесь читанням» та інші, а також тематичні полички «Історії промовисті сторінки», «У світі фантастики», «Казковими стежками», «Веселковий віршограй» та інші.

    Книга в житті людини відіграє надзвичайно важливу роль: вона є джерелом знань, засобом передачі інформації, досягнень науки, культури. Книга зв'язує людину з минулим і майбутнім, збагачує знаннями, виховує в ній кращі людські якості. Отже, книга - це чудове надбання людства, наш друг і порадник. Сьогодні книга втрачає свою популярність. І дорослі, й діти надають перевагу відпочинку за комп’ютером, ніж за книгою. Та й по необхідну інформацію частіше звертаються до Інтернет - служб, ніж до бібліотеки. У той час, як любов до книги, начитаність, літературний смак - це показники культурної, загально розвиненої, високоморальної особистості. Тож варто змалку долучати дітей до читання, виховувати бережне ставлення до книг. 

 Година спілкування

«Щаслива країна – щаслива дитина»

    Щороку в Україні відзначається свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей. Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги – батьків, вихователів, учителів, наставників. Саме заради здійснення всіх дитячих мрій та сподівань, заради їхнього щастя дорослі готові долати всі труднощі і перешкоди.

    В бібліотеці була проведена година спілкування «Щаслива країна – щаслива дитина». Цей захід спрямований на підвищення усвідомлення суспільства про важливість дотримання та захисту прав дітей, створення сприятливого середовища для їхнього розвитку та щастя добра,                         справедливості і мирного неба для наших дітей. Сьогодні  цей день набуває особливого значення, адже на превеликий жаль, і в Україні є діти, яким бракує тепла, дружнього спілкування з однолітками, справжнього дитинства і мирного неба над головою!

    Під час заходу діти виконали творче завдання, створили різнокольорову квітку, на пелюстках згадали свої права та обов’язки, відгадували загадки, грали в різні інтерактивні ігри.

    Бажаємо, щоб кожна дитина в нашій країні була щаслива, захищена й зростала під мирним небом України. Щиро бажаю вам, дорогі мої маленькі друзі, вашим батькам, бабусям і дідусям, миру, міцного здоров’я, щастя, добра та сімейного затишку.

Щасливе дитинство

Щасливе дитинство — це сонечко й літо,

Це трави шовкові, метелики й квіти.

Це казка чарівна та ігри на лузі,

Це пісня весела і школа, та друзі!

Щасливе дитинство — це мама і тато,

Брати і сестрички і радісне свято.

Це загадка й книжка і щастя в родині,

Це спокій в оселі і мир у країні.

    Нехай дитинство буде яскравим, захоплюючим, сповненим любові, ласки та добра!

    В бібліотеці була оформлена книжково -  ілюстративна викладка «Наші права – щасливе дитинство»

 НАШІ ОБЕРЕГИ –

ВИШИВАНКИ Й РУШНИКИ

    Сьогодні, 15 травня, в Україні громадяни одягають національний одяг і відзначають День вишиванки. Це свято стало особливо важливим у часи війни, адже люди почали ще більше цінувати власну культуру та працювати над її збереженням.

    До Дня вишиванки в бібліотеці села Небилів відкрито виставку - вернісаж «Наші обереги – вишиванки й рушники»

    Свято вишиванки сьогодні стало не тільки національним, але й міжнародним явищем. У цей день українці з різних куточків світу одягають вишиванки, демонструючи свою гордість за спадщину та традиції. Вишиванка -це не просто одяг, це спосіб підтримати зв’язок із минулим, зберегти культуру і передати її наступним поколінням.

 Онлайн-мандрівка 

«Європейські письменники дітям»

    9 травня ми відзначаємо День Європи в Україні, який символізує єдність між українською та іншими культурами в Європі. Тож пропонуємо вашій увазі онлайн – мандрівку «Європейські письменники дітям»

    Мабуть, не існує дитини, яка не любила би книжки. Читати дитині улюблені книги – найкращий спосіб прищепити любов до літератури. Книги вчать дітей бути добрими і чуйними, справедливими та сміливими, відповідальними й чесними. І зараз ми помандруємо сторінками книг письменників Європи, які написані для дітей.

  Пауль Маар  « Машина для здійснення бажань , або Суботик повертається в суботу».

Саме в суботу повертається Суботик - маленька істота з п’ятачком і яскраво-рудим волоссям. Істота, яку так полюбив пан Пляшкер, ще як Суботик приходив уперше. На щастя, Суботик не змінився аніскілечки, хіба що зараз він знає геть усе про машину для здійснення бажань. Що ж уміє робити та машина? А що завгодно! Як-от напхати повнісіньку шафу вермішелі, виростити посеред кухні яблуню, повним ходом в’їхати на авто у сусідній будинок, довести пана Амфібера майже до сказу і ще чимало неймовірно зухвалих речей.

            Віґдіс Йорт «Йорген + Анна = любов».

Анна непосидюща, весела десятилітня дівчинка, яка понад усе любить таємниці, лазити по деревах і гасати на велосипеді. Та ось у її класі з’являється новачок, Йорґен, і звичний світ Анни перевертається догори дриґом, бо вона вперше в житті закохується. На її шляху стають численні суперниці, але Анна готова на все, щоб здобути прихильність Йорґена. Бо ж коли йдеться про кохання, усі засоби дозволені, хіба ні?

               Йоанна Ягелло  «Кава з кардамоном»

Досі спокійне життя 15-річної гімназистки Лінки раптом змінюється. Її мама дедалі більше втомлюється й дратується, вітчим чимраз довше затримується на роботі, Лінці доводиться займатися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і треба більше приділяти уваги навчанню... Дівчина відчуває себе покинутою. До всього, її мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов'язки. А ще зіпсувалися стосунки з найкращою подругою, і хлопець, якого вона вважає лише своїм другом, ставиться до неї якось дивно, у школі суцільні проблеми... Щоб відволіктися, Лінка вирішує відвідати свою бабусю, яку давно не бачила. У її домі дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з'ясувати пов'язані з нею подробиці, Лінка несподівано розуміє: у неї є сестра, якої вона ніколи не бачила...

Малгожата Кароліна Пекарська « Клас пані Чайки».

Ця книга є молодіжним бестселером у Польщі. У ньому розповідається про те, що цікаво підліткам: про труднощі їхнього віку, про негаразди у школі та вдома, але насамперед – про перші почуття й розчарування. Головні герої роману, варшавські гімназисти, вчаться складного мистецтва прийняття іншої людини — з усіма її вадами — і врешті пізнають ціну дружби.

Ніна Елізабет Ґрьонтведт « Привіт, це я!»

Перша книжка з серії норвезької письменниці та художниці Ніни Е. Грьонтведт. Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа?

    Всі ці книги ти можеш подивитися і почитати, завітавши до бібліотеки        с. Небилів, біля тематичної полички «Європейські письменники дітям».

 Ілюстрована викладка літератури

Ми Українці – ми Європейці

    Щороку у травні Україна відзначає День Європи. Традиційно бібліотека села Слобода Небилівська приєднується  до святкування. Указом Президента України від 08.05.2023 №266/223 установлено в Україні День Європи 9 травня спільно з державами Європейського союзу.

    9 травня 2025 р. День Європи видався особливим – свято з гірким присмаком сліз і болю за Україну, тривоги, суму, та все ж найголовніше – з непереборним бажанням подякувати тим країнам, які підтримують Україну в часи війни.

    Для нас – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія, культура. Демократія. Свобода. Повага до людини та людської гідності. Верховенство права. Усе це зараз захищають українці на своїй землі! Ми дійсно захищаємо свободу у Європі. Народ України об’єднаний цією метою – відчувати себе нарівні, частиною Європи, частиною Європейського Союзу і доводить це на полі бою…

    Бібліотека  села Слобода Небилівська, для дітей, до Дня Європи підготувала ілюстровану викладку літератури «Ми Українці – ми Європейці»

 

ПЕРЕМОГА У НАШОМУ СЕРЦІ

    8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.

    Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

    Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.

    В бібліотеці села Слобода Небилівська оформлено розкриту викладку літератури  «Перемога у нашому серці»

Третій рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.

    Війна…знову вбивають  «Гради» і ревуть гармати… Як це страшно - війна. Смерть і каліцтва, сирітство, біль втрат… Минули десятиліття від того часу, як стихли бої Другої світової війни на нашій землі. Ми думали, що це була найстрашніша, найкривавіша   війна століття.  Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати...

Знов ховають. Знов несуть героїв

В путь останню. Туга вогняна.

Наче пошесть, смертоносним боєм

Прокотилась болями війна.

 Година духовності 

«Людина і релігія»

Плекай добро, воно повернеться до тебе,

Чини добро, і будеш ти в раю...

Роби добро. Господь сказав: так треба!

Я здалека добро розпізнаю...

    Сьогодні, на заході, ми порушили проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, щиросердності, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді.

    Милосердя,  доброта...  Ще  з  часів  давньоруських благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось  допомогти   знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити   старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

    Добро й милосердя не можливе без любові до ближнього, до життя, до самого себе. Допомогти – це значить принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя.

    Релігія залишається важливою для мільйонів людей по всьому світу, вона є джерелом комфорту, надії та взаємодії. Вона також має потенціал вплинути на суспільство, сприяючи формуванню моральних цінностей, толерантності та соціальної справедливості.