Літературна година
«Єднаймо душі в щирім, ріднім слові»
Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна Костенко
Мова – це невичерпна духовна скарбниця народу, яку нічим не можна замінити. Скільки натхненних слів сказали про неї поети й письменники, скільки шедеврів створено за допомогою слова!
Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля. В селі Слобода Небилівська проведено літературну годину «Єднаймо душі в щирім, ріднім слові»
У світі налічується приблизно 6 тисяч мов. Для кожного народу своя мова найдорожча, найкраща, наймиліша. Рідна мова-це мова,що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Кожен народ розмовляє своєю мовою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності. На сучасному етапі розвитку людства є велика кількість відмінних одна від одної мов, які належать різним націям, народностям, племенам.
Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Рідною мовою говорить серце й душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, –
Це України мова барвінкова, –
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Немає коментарів:
Дописати коментар