Огляд літератури

«Читаю я, читай і ти…»

    Читання книг - це не лише захопливий відпочинок, а й ефективний спосіб покращити пам'ять, збільшити словниковий запас та стимулювати роботу мозку. 

    Хтось із великих людей сказав: «Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвісті держави, володарі, раби, на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки, гори перетворюються на купи каміння, все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі».  Це - одне з найбільших див нашого всесвіту. Витвір і значущість написаного слова, яке пережило століття й різні покоління, репрезентовані у книгах. Ми майже нічого не знали б про минуле, аби цивілізація не винайшла книгу - розумного й вірного помічника людини. Книги допомагають виховувати у нас особистість, дають відповіді на тисячі запитань, дарують матеріал для роздумів, пропонують кращий інтелектуальний відпочинок і політ уяви, адже у них, на відміну від кінострічок, немає обмежень. Завдяки книгам ми пізнаємо себе, мандруємо світом, вивчаємо історію предків, плануємо майбутнє.

    В бібліотеці села Небилів оформлено викладку літератури «Читаю я, читай і ти…»

    Тож пропонуємо вам книги, які варто прочитати, аби не лише орієнтуватися у літературному процесі, а й отримати насолоду від кожної сторінки.

1. Талан С. Матусин оберіг

 Олеся рано стала сиротою. Листи - ось і все, що лишилося їй від мами. Дівчинка живе лише цими листами. Тільки вони і подруга Карина допомагають Олесі пережити труднощі: пияцтво батька, жорстокість мачухи, ненависть зведеного брата. Одного разу Олеся приїздить із Кариною до Сєвєродонецька і там зустрічає Ігоря. Два серця єднаються в танці кохання. Але настає буремний 2014 рік, Ігор йде добровольцем в АТО... Чи зустрінуться закохані знову? Доля наготувала їм випробування часом та відстанню. Та справжнє кохання здатне подолати все…

2. Лис В. Стара холера

Єва була найвродливішою дівчиною в селі, але чоловік, якого вона покохала на все життя, одружився з її сестрою Павлиною. Єва поламала їхній щасливий шлюб… А на старість лишилася самотньою. Як і Адам, що все життя до нестями любив чужу дружину. Друзі Адама, колишні хулігани та відчайдухи, «дідусі-розбійники», вирішують одружити цих двох. Та як звести упертих самітників? Тим часом у великому місті Ліза, онука Павлини, будує своє життя разом із коханим Степаном. Однак, здається, вона втрапила у велику халепу… І тепер спалахне боротьба двох молодих за своє щастя, і несподівано в цю боротьбу втрутяться не такі вже й прості діди з поліського села…

3. Коллін Гувер Шкодуючи за тобою

«Шкодуючи за тобою» (Regretting You) — це емоційний драматичний роман американської письменниці Коллін Гувер. Історія розповідає про Морґан та її 16-річну доньку Клару, між якими зростає прірва. Життя обох кардинально змінюється після раптової трагедії - загибелі батька, що розкриває  таємниці та примушує матір і доньку боротися за розуміння і кохання.

    Виділяйте 15 - 30 хвилин щодня. Навіть читаючи по 10 сторінок на день, за рік ви прочитаєте понад 10 книжок.

 

Україна - моя держава

    15 липня в Україні відзначається державне свято — День Української Державності. Цей день нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення, що бере свій початок із Київської Русі та правління князя Володимира Великого. Саме ця історична спадщина стала основою української державницької традиції, сформувала нашу ідентичність та визначила європейський шлях розвитку.

    Водночас цього дня в Україні вшановують День Хрещення Київської Русі-України – подію, яка стала одним із духовних і державотворчих етапів в історії українського народу.

    Сьогодні українська державність, як і в різні історичні епохи, захищається ціною мужності та самопожертви наших воїнів. Її зміцнюють усі, хто працює заради країни, підтримує військо, волонтерить, допомагає людям і відбудовує Україну.

    І тому День Української Державності, крім нагадування про наше минуле, також є символом відповідальності кожного з нас за майбутнє незалежної, сильної та вільної України.

    У  приміщенні бібліотеки села Слобода Небилівська оформлено викладку літератури для юних користувачів, яка знайомить з  історією  нашої країни, боротьбою за незалежність, за свободу, за право бути українцями, за право жити у незалежній вільній Україні, яке сьогодні ми виборюємо в черговий раз.

     

 Книжкова виставка

«Державність, вимріяна поколіннями»

    Сьогодні,15 липня, ми відзначаємо День Української Державності - свято єдності, гідності, нашої історичної пам’яті. Це свято - про право бути собою. У цей день ми вшановуємо героїчне минуле й водночас стверджуємо: ми є, ми були та ми будемо!

    З нагоди відзначення цієї історичної події, у бібліотеці села Небилів оформлено книжкову виставку «Державність, вимріяна поколіннями» біля якої проведено інформаційну годину, на якій йшлося про те, що зараз в нелегкі часи як ніколи важливо пам’ятати постулати суверенності нашої держави. І ніколи не забувати про споконвічну мрію українського народу, за здійснення якої боролося не одне покоління, - свободу, незалежність та мир для України.

    Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. 

    Сьогодні ми згадуємо про наші глибокі корені, наше славне минуле і героїв, які протягом сторіч цю державність здобували. А також ми згадуємо про кожного воїна, який захищає нашу державність просто зараз - на полі бою. Шануємо кожного Героя, що віддав життя під час захисту нашої країни та її майбутнього.

 Літні читання 

«Мрій, читай, досягай»

Червневе сонечко зійшло,

всміхнулося тихесенько, 

повеселішало село,

і річці нашій весело!

Вода лоскоче береги,

а ті сміються квітами.

Мчимось, у бібліотеку, ми

діждалися канікул.

     Літні канікули надають дітям безліч вільного часу для відпочинку і розвитку. Літо – час ігор, розваг, мрій і досягнень, свободи у виборі занять. Літо – це найкраща пора, коли діти мають чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових для них письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ за допомогою книги та отримати насолоду від читання.  

  Літні читання в бібліотеці - це завжди цікаво, креативно, захопливо! Ось і цього року в бібліотеці с. Небилів проходять літні читання «Мрій, читай, досягай». Літні читання сприяють створенню комфортного бібліотечного середовища, популяризації нових книг, проведенню цікавих заходів, творчих конкурсів, Інтернет - спілкуванню. 

   Під час літніх читань бібліотека займається залученням дітей і підлітків до читання кращих художніх, науково-пізнавальних книг, за допомогою творчих конкурсів створює умови для читацького розвитку.

    Літнє життя бібліотек доводить: читання - це не тільки про книги, а про пригоди, розвиток і відкриття. І кожен охочий може долучитися до цієї великої літературної подорожі. Відпочинок з книгою - це завжди цікаво і пізнавально.

    Тож любі діти, запрошуємо вас приєднатися до літніх читань. Приходьте, читайте - бібліотеку влітку не забувайте.

В бібліотеці на час канікул у рамках літніх читань оформлено тематичну поличку «Читаємо влітку»

 Година спілкування 

«Конституція України – 

основа державності»

    Цього року Україна відзначає 30-ту річницю ухвалення Конституції – головного закону нашої держави. Саме 28 червня 1996 року після тривалого й напруженого засідання Верховна Рада ухвалила Конституцію незалежної України.

У бібліотеці с. Небилів разом з клубом  з нагоди  цієї дати була проведена година спілкування «Конституція України – основа державності». На цьому заході були присутні учні Небилівського  ліцею. Захід розпочала зав клубом с. Небилів  Шляхтич  Тетяна  Михайлівна.  Вона розповіла, про нашу Конституцію і що вона  дає кожному із нас.

    Конституція гарантує кожному право на освіту, працю, свободу слова, медичну допомогу, соціальний захист та багато інших прав. Водночас вона нагадує і про відповідальність кожного громадянина перед державою та суспільством.

    Сьогодні, коли Україна виборює своє майбутнє у боротьбі з російською агресією, значення Конституції відчувається особливо гостро. Адже саме в ній закріплені наші демократичні цінності, право жити у вільній і незалежній державі, право самим визначати свій шлях розвитку.

Цей захід відвідали працівники безоплатної правничої допомоги Гайдук Ірина Іванівна та Матіїв Ольга Василівна. Ірина Іванівна провела вікторину для дітей присвячену  нашій Конституції. Діти з цікавістю відповідали на питання і спілкувалися між собою. В кінці присутні переглянули  відео – фільм «Цікаві факти про Конституцію України».

    За 30 років Конституція стала не просто юридичним документом. Вона є символом української державності, єдності та прагнення до свободи. І хоча життя змінюється, головні цінності залишаються незмінними: повага до людини, верховенство права, демократія та незалежність України. Нехай її принципи завжди будуть надійною основою для розвитку нашої держави, громад і кожної української родини.

    30-річчя Конституції України стане для нас не лише нагодою для підбиття підсумків, а й поштовхом до нової відповідальної праці – задля зміцнення української державності, захисту прав людини, перемоги України, її повоєнного відновлення та незворотного європейського майбутнього.

    У бібліотеці до цієї дати  оформлена тематична поличка «Багнет нації: Конституція України»

 Виставка – вернісаж

«Узори, народжені серцем»

  Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. В цьому році свято припадає на 21 травня. Це свято стало  всеукраїнським, воно покликане зберегти споконвічні народні традиції і об’єднати українців навколо спільного символу – вишиванки. В наші дні українська вишиванка є безперечним атрибутом вишуканого смаку. Вона стильно та гармонійно поєднується як з класичним костюмом, так і з повсякденним одягом. А ще нагадує, що ми – УКРАЇНЦІ!

    Традиційний український вишитий рушник - це неповторна мелодійна пісня, яка яскравою ниткою проходить через все життя людини, стаючи неймовірно важливою складовою численних народних обрядів і ритуалів. Навіть пройшовши через століття, вишитий український рушник і сьогодні символізує щирість, чистоту і глибину людських почуттів. Жодне урочиста подія наших прадідів не обходилося без наявності вишитих рушників. Так, вирушаючи в далеку дорогу, мати неодмінно давала синові вишитий власними руками рушник, який захищав і оберігав його від бід і напастей.

    До  дня вишиванки в бібліотеці села Небилів оформлено виставку – вернісаж  «Узори, народжені серцем». Серед виробів є як сучасні роботи народних умільців, так і витвори, минулих років.        

    Одягайте свою вишиванку з гордістю і нехай вона додає вам внутрішньої опори та натхнення!

 Літературна мандрівка

 « Я писав про те, що серце співало»

  «Я люблю мужиків за їх тисячолітню

тяжку історію, за культуру…

За них я буду писати і для них.

Людський біль цідиться крізь серце моє,

як крізь сито, і ранить до крові…

                                                                          Василь Стефаник.

    Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871р. в с Русові тепер Івано-Франківської області в сім'ї заможного селянина. У 1883 р. він вступив до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу брав участь у роботі гуртка гімназичної молоді, який проводив громадсько-культурну роботу серед селян, наприклад, організовував читальні. Ще в гімназії Стефаник почав писати. У 1888—1889 pp. у співавторстві з Л. Мартовичем він написав оповідання "Нечитальник" та "Лумера". У 1890 р. його було звинувачено в нелегальній громадсько-культурній роботі. Змушений залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії, де також брав участь у громадському житті, Стефаник став членом таємного гуртка молоді, познайомився з І. Франком, з яким потім підтримував дружні зв'язки.

    Літературна мандрівка за творчістю Василя Стефаника - це занурення у світ глибокої психологічної драми, де кожне слово має вагу, а емоції доведені до крайньої межі. Стефаник, як основоположник експресіонізму в українській літературі, відкриває нам трагічну правду про життя галицького села кінця XIX  - початку XX століття. Його називали «поетом мужицької розпуки», оскільки він майстерно змальовував найглибші переживання людини. 

Ось підбірка ключових творів Василя Стефаника для читання та ознайомлення з його літературною спадщиною:

• «Камінний хрест» - найвідоміша новела, яка є вершиною творчості Стефаника. Історія про те, як Іван Дідух прощається з селом перед еміграцією до Канади 

• «Новина» - глибоко трагічна новела про крайню межу бідності, яка штовхає селянина на страшний крок.

• «Марія» - новела про трагічну долю жінки, чиї діти розсіялися по світу.

• «Летит»  - психологічний етюд про самотність і старість. 

    В бібліотеці села Слобода Небилівська  оформлено викладку літератури.