Година спілкування

«Хай Україна вся читає,

бо книга нас усіх єднає»

     Кожного року в нашій країні проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Цього року він проходить під девізом: «Дитина читає - Україна перемагає».  У бібліотеці села Небилів була проведена година спілкування «Хай Україна вся читає, бо книга нас усіх єднає».

    Цю годину ми провели разом з учнями 3 – А класу та класним керівником Галиною Ярославівною Депутат.

    В цей день ми зібралися, щоб вшанувати і виразити повагу до доброго й вірного нам друга - книги. Дружба з книгою - це щоденне свято, бо саме вона, наша мудра порадниця, веде нас у дивовижний і чудовий світ, знайомлячи з різними людьми. Книга… Така маленька - і така велика. Жодного дня не проходить, щоб ми не звернулись до неї. Упродовж всього життя ми звертаємося до книжок. Батьки читали вам казки, вірші, коли ви ще й говорити не вміли. А коли вивчили літери, навчилися з них складати слова, а зі слів речення, ви й самі стали читачами.

    Людина, яка любить і вміє читати - щаслива людина. Довкола неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Ці друзі - книги. У світі існує безліч різних книг. Вони по-різному служать людям: одні - навчають, другі -розважають, треті - допомагають. В одних книгах можна прочитати про минуле, а в інших - про майбутнє. Одні розповідають про світ природи, а інші - про космічні мандрівки. Скільки у людей історій - стільки різних книг.

    Діти розповідали, які перші книжечки вони прочитали, а які читають зараз. Після цього учні розгадували загадки про книгу, розказували прислів’я та приказки про книгу. Далі для них була проведена вікторина «З якої казки?», розгадували кросворд «Читайлик», «А що ти знаєш про книгу?»

    Сподіваємося, що після нашої години спілкування, ви ще більше будете любити, берегти і цінувати книги. Мине час, ви станете дорослими і, може, хтось з вас напишете свої книги. Ми не знаємо, про що вони будуть: про космічні подорожі, про квіти чи про важливе наукове відкриття. Вчіться у героїв книжок любити нашу рідну землю, її лани, ліси і міста, її небо і ріки, її мову. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книжки.

Книга для дитини - дивний океан,

Скільки в ній цікавого в глибинні знайдеш,

У хвилі фантазії з головою пірнеш.

Ви читайте більше гарних книг-скарбів,

Буде в вашім серці доброта зі слів,

Вона допоможе подолати шторм,

Щоб життя у тиші, наче штиль було.

    У бібліотеці оформлена тематична викладка літератури «Книжка відкривається, сюрпризи починаються».

 Калейдоскоп професій

    Кожна людина має багато прагнень у житті. Одне з них – досягти успіху. Проте успіх ніколи не приходить сам по собі. Для цього треба докласти багато зусиль, праці. Один із шляхів досягнення успіху – правильний вибір професії. 

    В бібліотеці села Небилів було підготовлено віртуальну подорож  «Калейдоскоп професій».

    У житті кожної людини приходить той момент, коли необхідно прийняти для себе одне з найважливіших рішень – вибрати справу до душі за покликанням, тобто професію. Вибір професії недаремно називають другим народженням людини. Адже від того, наскільки правильно зроблено вибір професії, залежить суспільна цінність людини, і, нарешті, її радість і щастя.

    Вибір професії – дуже важлива справа. Розподіл професій на погані й хороші, цікаві й нецікаві, легкі й важкі – помилковий. Важливо те, як ставиться людина до своєї роботи. Але яку б професію ви не обрали, ким би не стали, пам'ятайте, головне – залишатися людиною у будь-якій життєвій ситуації.

 ХАЙ ПОЕЗІЯ ЛУНАЄ

 Поезія - це струни відчуттів,

 Це музика Вселенської любові, 

 Поезія - це скарб усіх віків, 

 Це діамант величиною в слово!

      Поезія - це не просто римовані рядки. Це діамант у слові, це найвища форма емоцій. 21 березня, весь світ святкував день, коли мова стає мистецтвом. Працівниками бібліотеки села Небилів організовано читання віршів поетів нашого краю.

    Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір. Це мистецтво, що вірує у правду і любов, радощі і страждання, зустрічі і розлуки, тому вона, поезія, живе й житиме, доки людське серце виповнюватимуть найтонші й найглибші почування. Вона житиме вічно.

    Це – чарівна скрипка в яку закохуються багато людей незважаючи на вік, професію, національність. У народі говорять: там де виростають квіти, усміхається земля. На українській землі зросли і уславили її прекрасні поети – цвіт українського народу і народ пишається ними. Було оформлено викладку літератури під назвою "Поезія – це завжди неповторність". Представлена література знайомить користувачів бібліотеки з  поетичними збірками українських поетів.

    Ми запрошуємо всіх охочих до нашої бібліотеки – вирушайте у світ поезії разом із нами!

Історичний екскурс

«Подвиг і трагедія України»

     Війна – це завжди трагедія. Але в цей страшний час з’являються й справжні герої, люди, які готові пожертвувати собою заради інших. Їхній подвиг надихає нас, є прикладом мужності та відваги. Протягом віків українці боролися за свою свободу. Від князівських часів до козацької доби, від визвольних змагань до сучасної війни – завжди знаходилися сміливці, готові віддати життя за свою землю.

    Історія України – це мозаїка героїчних битв, культурних злетів і трагічних поворотів, що формували націю впродовж тисячоліть. Від перших поселень давніх племен до сучасних викликів незалежності, ключові події відображають стійкість народу, який завжди боровся за свою ідентичність. Серед них – утворення Київської Русі, козацькі повстання, революції XX століття та нинішня боротьба за суверенітет, кожна з яких залишила глибокий слід у колективній пам’яті.

    Ці події не просто дати в календарі, а живі історії, наповнені драмою, як-от Хрещення Русі 988 року, що відкрило двері до християнської цивілізації, чи Голодомор 1932-1933 років, який став символом жорстокості тоталітарних режимів. Вони переплітаються з культурними трансформаціями, впливаючи на мову, традиції та світогляд українців, і продовжують еволюціонувати, як видно з подій 2022-2025 років, коли війна з росією тестує межі національної єдності.

    Розпад СРСР у 1991 році подарував незалежність: 24 серпня Акт проголошення незалежності схвалив референдум з 90% підтримкою. Перші роки були турбулентними – економічна криза, Чорнобильська катастрофа 1986 року досі отруювала землю, але Помаранчева революція 2004 року, з масовими протестами проти фальсифікацій, показала силу громадянського суспільства.

    Революція Гідності 2013-2014 років, спричинена відмовою від асоціації з ЄС, призвела до падіння режиму Януковича, але й до анексії Криму Росією та війни на Донбасі. Повномасштабне вторгнення 2022 року стало найтрагічнішою подією, з героїчною обороною Києва, Маріуполя та Херсона. Станом на 2025 рік, за даними Міністерства оборони України, конфлікт триває, з втратами по обидва боки, але Україна отримує міжнародну підтримку, як від НАТО і проводить реформи для ЄС.

    Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність: воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, воїни Армії УНР та Галицької армії ЗУНР, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю.

    Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Нині добровольцем став увесь Український народ. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму. Шана і пам’ять – це найменше, чим можемо їм віддячити.

    Пам'ятаймо, герої не вмирають, вони живуть у наших серцях. Їхній приклад надихає нас на добрі справи, допомагає нам бути сильними і незламними. Але пам’ятаймо не лише про тих, хто відійшов у вічність. Пам’ятаймо і про тих, хто сьогодні боронить нашу землю. Наші захисники потребують нашої підтримки та  нашої допомоги. 

 Літературні читання 

«Душа і думи Кобзаря»

    В історії кожного народу,  серед її великих творців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для українського народу є Тарас Шевченко. Справедливо, що Великого Кобзаря вважають народним пророком. Адже не одне покоління українців формує свої світогляди спираючись на його твори. Славетний Кобзар мріяв бачити Україну вільною і незалежною, хотів справедливості та добробуту для нащадків.

  Тарас Григорович Шевченко народився ранньою весною, коли природа чекає леготу вітру, тепла сонця…

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просягає веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм  пам’ять Шевченка.

    До дня вшанування пам’яті великого Кобзаря в бібліотеці с. Небилів були проведені літературні читання «Душа і думи Кобзаря». Нині ці читання – особливі, тому що вони зі сльозами на очах, тому що  шевченківське слово в наш час вмить відродилося та засяяло по - новому: зі скорботою, трагедією, надією. Він - гордість українського народу, його слава. Ця людина знана в усіх куточках світу, а твори його відомі кожному серцю.

    Літературні читання було розпочато з вірша «Реве та стогне Дніпр широкий», який прочитала учениця 5 -А класу Мельник Ангеліна. Далі звучали вірші: «Думи мої, думи мої…»,  «І золотої  й дорогої»,  «Думка»,  «Сон», «Мені однаково, чи  буду…»,  «Тополя». Також були прочитані справжні шедеври української пейзажної лірики: "Садок вишневий коло хати”, "Зоре моя вечірняя”, "Тече вода з-під явора”, "Зацвіла в долині червона калина”, які читали учні Небилівського ліцею. На завершення прозвучав вірш «Заповіт», який прочитала завідуюча клубом Шляхтич Тетяна Михайлівна. Для учасників заходу була проведена вікторина «Чи знаєш ти Тараса?» 

    Він залишається серед нас, українців, і далі невмирущим як поет, як геній. Творами Шевченка зачитуються і дорослі, і діти. Адже вірші, з якими ми знайомимося змалку, залишаються в нашому серці на все життя. Українці шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу й завжди будуть пам'ятати його заповіти.

І мене в сім'ї великій ,

В сім'ї вольній, новій ,

Не забудьте пом'янути

Незлим , тихим словом.

    В бібліотеці оформлена викладка літератури, присвячена життю і творчості великого Кобзаря.

 Єднаймо душі словом Кобзаря

    Щороку в Україні відзначають Шевченківські дні 9 та 10 березня, які припадають на роковини народження та смерті Тараса Шевченка. Цього року відзначатимемо вже 212 річницю. Шевченківські дні - чудова нагода вшанувати Кобзаря, дізнатися більше про його життя та творчість, почути його, таку актуальну сьогодні поезію. Тарас Шевченко - апостол правди і свободи, нескорений борець за волю України. Сьогодні - у часи потрясінь та повномасштабної війни слова Шевченка як ніколи актуальні. В його рядках знаходимо силу, віру і наснагу.

    До цієї дати в бібліотеці села Слобода Небилівська пройшов зорепад читання «Єднаймо душі словом Кобзаря»

      

Благословенна та година 

Як народила Мати сина

І назвала його Тарасом.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами – сльозами.

У старій хатині

В кріпака колись

В тихий день весняний

Хлопчик народивсь

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас

Він не вчився в школі

Він ягнята пас.

    Шевченко – це Україна, Україна – Шевченко! Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ, який пам’ятає його заповітні слова.

 Година роздумів

«Від 24 лютого і до сьогодення»

    Ранок 24 лютого 2022 року назавжди розділив життя мільйонів українців на «до» і «після».

    Сьогодні минає четвертий рік, як росія розпочала повномасштабний наступ на нашу святу Україну, минає четвертий рік нашого всенародного супротиву; боротьби  за кожен клаптик нашої землі, боротьби за волю, незалежність; боротьби за демократію, справедливість…

    До цієї дати в бібліотеці села Небилів пройшла година – роздум «Від 24 лютого і до сьогодення», оформлено викладку літератури.

    Боротьби за мир, за рідну домівку, родину, батьків і дітей; боротьби за спокій і тишу, за рожеві світанки, за Чорне море, за степи широкі, за Крим, за кожне спустошене і знищене село і місто… А головне – боротьби за найцінніше – за життя, мир і майбутнє.

    Війна не здолала українців, не злякала, не зломила, не знищила, не роз’єднала, а навпаки відродила силу, скріпила віру, надію воскресила, любов подвоїла, дух і волю загартувала. Так, сьогодні українці об'єднані як ніколи, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну, як волонтер, журналіст, учитель і учень, лікар та будівельник, сапер і поліцейський, пекар і водій... Кожен і дорослий, і малий робить свій вклад у загальну святу справу, щоб наблизити перемогу.

    Ця війна уже забрала життя багатьох молодих українців. У багатьох домівках не дочекались чи то батька, чи то сина, чи то брата, чи то сусіда, чи просто знайомої людини.

    ПАМ’ЯТАЙМО наших односельчан, які віддали своє життя за свободу нашої України…

Згадаймо тих, кого забрали небеса,

Хто не повернеться ніколи вже додому,

Хто жив, радів, так щиро вірив в чудеса,

Та відійшов… Нема путі назад нікому…