КРАЄЗНАВЧИЙ ЕКСКУРС 

"З ІСТОРІЇ ПРИКАРПАТТЯ"

    На хвилі відродження державності України зріс інтерес до поглибленого пізнання її історії, історії «малої» батьківщини кожного з нас як складової великого минулого нашої країни. Формування національної самосвідомості народу в значній мірі залежить від усвідомлення власних витоків, від всебічного, правдивого і неупередженого вивчення життя предків.

    Прикарпа́ття - історико-географічний та етнокультурний регіон України. За сучасним трактуванням до Прикарпаття належить більша частина Івано-Франківської області (підгірська частина Івано-Франківського, Калуського, Косівського та Надвірнянського районів), частина Львівської (підгірська частина Дрогобицького, Самбірського та Стрийського районів - західне Прикарпаття) та Чернівецької (підгірська частина Вижницького та Чернівецького районів - східне Прикарпаття).

    Історично до Прикарпаття також входять: прикарпатська частина Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, а також Покуття та Опілля. Географічно границя Прикарпаття в цілому збігається із річищем Дністра та Верещиці - на півночі та північному сході, а також головним вододілом, який розділяє басейни Вісли й Дністра з одного боку й басейн Тиси - з іншого, - на півдні.

    Північні й південні схили Карпат, тобто територія сучасного українського Прикарпаття та Закарпаття, за свідченням більшості істориків, були заселені білими хорватами, потім переважно іншими слов'янами. Слов'янські племена були автохтонами цієї території, мали високий рівень культури, відзначалися досить високою густотою населення.

    Цей край був заселений  тиверцями та білими хорватами, коли наприкінці Х століття увійшов до складу Київської Русі, в період коли князь Володимир повністю завершує підкорення всіх руських земель (Перемишль, Червенські міста, Закарпатська Русь та інші).

    Серед українського населення Карпат і Прикарпаття виділялися чітко виражені етнічні групи, які характеризувалися цілим рядом відмінностей у побуті, одязі, говорах тощо. В першій частині «Географії Руси» Р. Заклинського читаємо, що «Русинів, що сидять в горах низького Бескида, називають лемками, других, що живуть в горах від річки Ослава, аж по джерела Лімниці, називають бойками, а тих, що живуть в Чорногорах по стороні галицькій, буковинській і угорській, називають гуцулами. Крім того маємо ще жителів рівного поля і тут одних називають подоляни, інших ополяни, ністровяни, долишняни, сотаками, жителів лісових названо полісюки, тих що живуть між Дністром і горами названо підгорянами».

    На теперішній час гуцули заселяють частину гірських районів Івано-Франківської і Чернівецької областей та Рахівський район Закарпатської області. Це дуже цікава етнічна група, яка відзначається надзвичайно оригінальною матеріальною і духовною культурою, особливими характерними і неповторними рисами у забудові осель, в одязі, у народній поетичній і музичній творчості.

    Прикарпаття - наш рідний край, низовинні і гірські простори якого покриті зеленими лісами, бистроплинними ріками, потічками. І все це зливається в одну неповторну панораму мальовничості, якою захоплюються всі, хто проживає або гостить в цьому чудовому нашому краю. Прикарпатські міста і села багаті не лише неповторною красою природи, але вони пам’ятні багатовіковою історією, яка відображена в археологічній матеріальній праісторичній культурі, в давніх княжих літописах, численних середньовічних хроніках, багатьох історичних документах, оповита народними легендами, переказами та віковими традиціями.