Василю Олійнику - 75

    

Народився Василь Олійник в селі  Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області 15 лютого 1948 року. Батько був робітником, мати - колгоспницею. Працювали важко і жили нелегко. Але в хаті панувала злагода, тепло, затишок.

  

     Вірші почав писати в шкільні роки. Тоді, з доброго благословення калуського поета, музиканта і вчителя Йосипа Антоновича Попадюка, з'явилися вони у районній газеті “Зоря Прикарпаття”.

    Після закінчення восьмирічки навчався у професійно-технічному училищі, працював бетонником, слюсарем-вентиляційником, інженером, меблярем. Поступив на факультет журналістики Львівського університету їм. І. Я. Франка, після чого працював у долинській районній газеті.

   Та, окрім журналістики, в Василя Олійника було покликання - віршувати. Він друкувався в різних журналах, альманахах, та збірниках. Загалом, Василь Олійник видав майже 10 збірок своєї творчості. Він є членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

…В листі ти пишеш: "Надішліть "Кобзар"

І два листочки золоті калини..."

Заможна, як графиня, чужина

Ніколи не замінить України…

   До того ж, пан Василь мав талан відкривати нові обличчя в літературі, він провів кілька досліджень-розвідок про місцевих літераторів та визначних осіб. Так, він видав окремою книжкою художньо-документальний нарис «Європейський тенор з Велдіжа» (2000) про видатного, але незаслужено забутого українського співака Василя Тисяка, який народився на Долинщині. Разом з художником Богданом Шляхтичем зібрав та упорядкував у збірку поезій «Нескорена пісня» творчість репресованого "совітами" й забутого прикарпатського поета Йосипа Кузя

   Окрім великого пласту літературних напрацювань, Василь Олійник ще й займався суспільними справами. Він був керівником місцевої, долинської Просвітянської громади. Він був засновником і одним з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в Лолині.

…З Франком сьогодні Лолин розмовляє,

Йому велику шану воздає.

І кожен бачить, розуміє, знає,

Що він тут був, що він тут завжди є!

   Василь Олійник друкувався в альманасі «Вітрила», журналах «Ранок», «Перевал», колективних збірниках Ужгородського видавництва «Карпати" та інших. Він є автором поетичних книг:

* «Стремено» → 1981

* «Гармонія площин» → 1992

* «Толока» → 1997

* «Княгиня» → 2000

* «Крижма» → 2005

* «Понад шляхами сивими» → 2008

* «Європейський тенор з Велдіжа» → 2000