26 квітня – 

День пам’яті Чорнобильської трагедії

26 квітня! В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя,

 Суть його безкровна і зірниць нема, 

І уста безмовні і душа німа.

Вирвавшись на волю з мороку ночей

Вже калічить долі і батьків й дітей…

    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...

    У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, -  наших співвітчизників і жителів інших держав. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров’я, а інколи й життя. Ми схиляємо перед ними голову.

    Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає,
тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. «Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго...

    В бібліотеці оформлено викладку літератури «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської…»

…Чорнобильський дзвін.

Печаль і журба,

За тими б’є він,

Кого вже нема...