Фотовернісаж: 

«Фотографія з улюбленою книгою»

    Протягом року в бібліотеці с. Небилів проходив  фотовернісаж: «Фотографія з улюбленою книгою»

    Які книги не залишили нас байдужими? Книжок на світі незліченна кількість, навіть у нашій бібліотеці їх дуже багато. Читати, не перечитати! Хтось полюбляє закручені детективи, трилери, хтось психологічні романи, історичні романи, хтось вічну класику, а хтось неймовірні романи про кохання чи розповіді про життя. Діти ж надають перевагу карколомним пригодам, детективам, та фантастиці. Для малюків книги з казковими історіями - це цілий світ, де їм чарівно всміхаються казкові принцеси, грізно позирають велетні, махають руками прибульці, з цікавістю поглядають дивовижні створіння, де панує магія, чари, щира дружба та доброта.

    І ось ми запропонували своїм читачам сфотографуватися з своєю улюбленою книгою. Ці  дні були особливими, бо ж кожен читач з любов’ю та радістю згадував свою першу книгу, чи першу улюблену книгу, чи другу улюблену книгу, а чи десяту найулюбленішу книгу. Улюблена книга - та, до якої звертаєшся, коли радісно, сумно, страшно і незрозуміло. Вона допомагає подолати складні ситуації, відкрити шлях до змін та просто помріяти.

Отож, вкрай необхідно читати, і читати настільки цікаве, щоб зрозуміти - читання - щонайкраща розвага на світі. Дуже вірно сказав хтось, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Книга - це і мудрий учитель, і щирий друг. У книгах ми знаходимо відповіді на багато питань, що хвилюють нас у житті. Ще багато красивих і високих слів можна сказати про книги і їхню роль у житті людини.

    Протягом року у бібліотеці наші відвідувачі, великі та маленькі читачі, охоче згадували свої улюблені особливі книги.

    Ось яка неочікувана, розмаїта і напрочуд цікава фотосесія у нас вийшла.

 Година застереження

« Шкідливі звички: міражі і дійсність»

    1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

    День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

    Україна залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Вона знаходиться на другому місці у Східній Європі за кількістю людей, які живуть з ВІЛ.

    Щодня діагноз «ВІЛ» отримують майже 60 українців та помирає від СНІДу 7 людей.

    ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років.

При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

    СНІД - синдром набутого імунодефіциту. Від моменту зараження ВІЛ до вираження симптомів СНІДу може минути понад 10 років. Виявити інфікування може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ. При негативному статусі слід пам’ятати  про «період вікна» — час із моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

    Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів може бути як коротким – 4-5 тижнів, так і дуже довгим – декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи людини.

Вірус передається:

• статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);

• парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений, нестерильний медичний інструмент);

• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).

ВІЛ-інфекція не передається:

• через рукостискання;

• обійми;

• кашель або чхання;

• при використанні загального телефону;

• при відвідинах хворого в лікарні;

• через укуси комах;

• при користуванні загальним туалетом;

• через їжу і посуд при сумісному помешканні;

• при купанні в басейні, лазні або ванні;

• через білизну і одяг.

Що робити, щоб уникнути інфікування ВІЛ-інфекцією:

• уникати випадкових статевих зв'язків;

• утримуватись від вживання наркотичних речовин якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків;

• не користуватися спільними засобами гігієни (леза, щітки, манікюрні набори тощо);

• для нанесення татуювання та манікюру мати індивідуальний або одноразовий інструментарій;

• вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якомога раніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування;

• для ВІЛ-позитивної матері, щоб запобігти інфікуванню дитини, необхідно відмовитись від грудного вигодовування.

    Важливо розуміти, що сьогодні ВІЛ — це не вирок: люди з вірусом імунодефіциту можуть вести звичайне життя, працювати, народжувати, подорожувати за умови своєчасного вживання ліків. Разом з тим суспільство має з особливою підтримкою та толерантністю ставитися до ВІЛ-позитивних людей, аби вони не почувалися самотніми в боротьбі з недугою.

 Година – реквієм: 

«Скорботна свічка пам’яті святої»

       Я несу в своїх долонях свічку,

         Свічку пам’яті про втрачених людей,

         Про жадані колоски пшениці   

        Які з страхом притискали до грудей.

        Хай горить вона і не згасає,

       Свічка болю, як гірка сльоза,

      Знов минуле в вічність промовляє,

       Голос правди лине в небеса...                

    У бібліотеці села Небилів проведено годину-реквієм «Скорботна свічка пам'яті святої» (до Дня пам’яті жертв голодомору.)

     Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей. Радянський уряд вперто заперечував і замовчував факти про голодомор в Україні. Пам’ятаймо: у Голодомор помирало: щодня -25 тисяч чоловік, щогодини - 1 тисяча чоловік, щохвилини – 17 чоловік. 

    Дітям стали зрозумілі такі нові політичні і історичні терміни, як геноцид, конфіскація, директива, куркуль, радгосп та інші. Катастрофу нації під час Голодомору відобразили у своїй творчості українські письменники Василь Барка, Іван Багряний, Улас Самчук та багато інших, які власні враження доповнили спогадами співвітчизників. Бібліотекар, познайомила дітей з книгами про ті трагічні події, які нікого не можуть залишити байдужими.

     Ми закликаємо сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору. Віримо, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, кого забрали сталінські катівні та голодна смерть. 

     Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті. Тож вшануймо пам'ять усіх, хто не пережив ті страшні роки хвилиною мовчання. Відчинімо наші душі і серця для пам’яті про ті страшні роки. Зробімо все для того, щоб ніколи, за жодних обставин, подібна трагедія більше не спіткала Україну.

     Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.

    Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всі живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Наше  завдання зробити так, щоб таких трагедій більше не було.

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків.

Окрайці виривали з рук малечі,

Із торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

    У бібліотеці була оформлена книжково – ілюстративна викладка: «Голодомор: запалімо свічку пам’яті»

 Інформаційний вісник

« Я маю право»

    Право, закони супроводжують людину упродовж життя. Щоб правильно користуватися своїми правами і добре виконувати обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, необхідно знати закони.

    Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. Спочатку права людини існували у вигляді моральних норм, наприклад, право на повагу, на власну точку зору. Такі права існують і сьогодні. Вони важливі для людини, але не належать до правових норм і законів.

     Закони, які з’явилися водночас із виникненням держави, зробили права людини поняттям юридичним. Прав людини (на життя, безпеку, власність працю тощо) визначалися законами.

    Людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви повинні знати свої права і вміти ними користуватися.  

Мораль і право, право і закон

Рушійні сили для життя людини,

А їх знання надасть нам вірний тон

У розвитку держави України.

 Всім серцем любіть Україну свою...

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

    Багато століть український народ боровся за право господарювати на рідній землі, мріяв про незалежну й самостійну українську державу.

    24 серпня 1991 року був прийнятий Акт проголошення Незалежності України.

    Напередодні святкування Незалежності України у бібліотеці села Слобода Небилівська оформлена ілюстрована викладка літератури «Всім серцем любіть Україну свою».

    Викладка об’єднала в собі книги, в яких описана історія нашої країни, видання про символи національної та державної величі, а також захоплюючі розповіді, присвячені людям, які відіграли значну роль на шляху здобуття незалежності України.

    Біля викладки проходили літературні читання до святкування Дня прапора та до Дня Незалежності України.

 Інформаційна година

«Жовто - блакитний колір нашої свободи»

Державний Прапор України –

Це стяг із двох подовжніх смуг.

Він символ вільної людини,

У ньому український дух!

        

        День Державного Прапора України відзначають щорічно 23 серпня. Офіційно святом цей день був проголошений спеціальним Указом Президента Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року.

  Упродовж історичного становлення Української держави синьо - жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу. Стяг пройшов шлях від прапора Руської національної гвардії до національного символу незалежної країни, коли за часів Незалежності він став Державним Прапором України. 

        Кольори, які зображені на українській символіці, розшифрувати дуже просто, але їхнє позначення має глибокий зміст. Синій колір – символізує чисте небо, а жовтий – пшеничні поля, що говорить про плідність та багатство української землі. 

        Сьогодні, у час, коли українські воїни захищають рідну землю, виборюючи її суверенність і недоторканість, Державний прапор набув ще більшої вагомості та став знаком непереможності, який знає увесь світ. Державний прапор є оберегом для бійців на передовій та в тилу. Наш прапор супроводжує загиблого воїна в останню путь. Прапор України – для нас неймовірно дорогий, вистражданий, проте улюблений символ, що додає мужності і віри в себе, віри в Україну, віри в перемогу, аби наші діти і внуки мали свою державу та мирне майбутнє.

Літні читання:

«Літо, книга, я - вірні друзі»

                                          

                                                            Що за диво - літо красне, 

                                                            Виганятель із кімнат! - 

                             Зелень, небо, сонце ясне, 

                         Кольоровий хіт-парад!

 

     Літо – найулюбленіша пора року для дітей, адже це канікули, відпочинок, розваги. Літні читання сприяють створенню комфортного бібліотечного середовища, популяризації нових книг, проведенню цікавих заходів. захопленням. Активні користувачі  нашої бібліотеки мали можливість  на природі, на свіжому  повітрі читати казки, побігати, погратися у різноманітні ігри. Діткам такий відпочинок дуже корисний, а такі конкурси та ігри допомагають їм розслабитися та набратися нових сил та цікавих знань…

Літнє читання - чудовий час для покращення навичок читання у дітей, тому що завдяки такій корисній звичці дитина не тільки швидше вчиться читати, але й поліпшує загальну грамотність. Активізація  читання дітей під час літніх канікул, організація їх змістовного дозвілля – це один з актуальних  напрямків роботи бібліотек. 

Моя улюблена книга, яку я читала влітку

Разом з мамою ми читаємо і весело проводимо час у нашій бібліотеці

Літо, книга, я - разом вірні друзі

                                    Літні розваги на свіжому повітрі

Дивимося веселий мультик в Інтернеті

    Протягом літнього періоду  в бібліотеці ви зможете  гарно відпочити відправитися в захоплюючу подорож  по сторінках улюблених книг, прочитати яскраві  дитячі журнали та газети, поспілкуватися з однолітками в мережі Інтернет,  пограти в пізнавальні ігри, виготовляти іграшки, малювати тощо.