Літературна мандрівка

 « Я писав про те, що серце співало»

  «Я люблю мужиків за їх тисячолітню

тяжку історію, за культуру…

За них я буду писати і для них.

Людський біль цідиться крізь серце моє,

як крізь сито, і ранить до крові…

                                                                          Василь Стефаник.

    Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871р. в с Русові тепер Івано-Франківської області в сім'ї заможного селянина. У 1883 р. він вступив до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу брав участь у роботі гуртка гімназичної молоді, який проводив громадсько-культурну роботу серед селян, наприклад, організовував читальні. Ще в гімназії Стефаник почав писати. У 1888—1889 pp. у співавторстві з Л. Мартовичем він написав оповідання "Нечитальник" та "Лумера". У 1890 р. його було звинувачено в нелегальній громадсько-культурній роботі. Змушений залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії, де також брав участь у громадському житті, Стефаник став членом таємного гуртка молоді, познайомився з І. Франком, з яким потім підтримував дружні зв'язки.

    Літературна мандрівка за творчістю Василя Стефаника - це занурення у світ глибокої психологічної драми, де кожне слово має вагу, а емоції доведені до крайньої межі. Стефаник, як основоположник експресіонізму в українській літературі, відкриває нам трагічну правду про життя галицького села кінця XIX  - початку XX століття. Його називали «поетом мужицької розпуки», оскільки він майстерно змальовував найглибші переживання людини. 

Ось підбірка ключових творів Василя Стефаника для читання та ознайомлення з його літературною спадщиною:

• «Камінний хрест» - найвідоміша новела, яка є вершиною творчості Стефаника. Історія про те, як Іван Дідух прощається з селом перед еміграцією до Канади 

• «Новина» - глибоко трагічна новела про крайню межу бідності, яка штовхає селянина на страшний крок.

• «Марія» - новела про трагічну долю жінки, чиї діти розсіялися по світу.

• «Летит»  - психологічний етюд про самотність і старість. 

    В бібліотеці села Слобода Небилівська  оформлено викладку літератури.

 Літературний портрет

"Василь Стефаник – син покутського краю"

14 травня 2026 року Україна відзначає пам’ятну дату – 155-річчя з дня народження Василя Стефаника. У літературі він відомий як майстер психологічної новели, як засновник експресіоналізму в українській прозі. Громадська і політична діяльність Стефаника обумовлена тим, що він був послом від Галичини до Австрійського парламенту. 

Син Покутського краю, надзвичайно чутливий письменник увійшов в когорту літературних поцінувань як великий реаліст і новатор. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико -літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм, цей стиль передбачає зображення внутрішнього через зовнішнє, зацікавлення глибинними психологічними процесами. Черпаючи тематичний матеріал з добре знаного йому села, Стефаник не бачив суті своєї творчості в описах селянського побуту чи порушенні соціальних питань. Для нього головним в показі «мужицької розпуки» були не побутові й не політичні, а універсальні аспекти людського життя.

Творчість В. Стефаника поділяють на два періоди:

1) 1897-1901 рр., у які були опубліковані три збірки новел: «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901). До виданої 1905 р. збірки «Моє слово» увійшли твори, написані раніше; 

2) 1916-1933 рр., коли з’явилися друком збірка «Земля» (1926), а також ювілейне видання «Твори» (1933), до якого ввійшла проза, раніше друкована на сторінках журналів.

В бібліотеці с. Небилів оформлено перегляд літератури, який розкриває різноманіття творів, що є у фонді нашої бібліотеки. Тут знайдуть для себе твори до душі різні вікові категорії. Приходьте та читайте.

Пройшли роки… Змінюються епохи, країна, нація… Та слово Стефаника і сьогодні ходить поміж людей і вічно ходитиме, бо воно дароване Богом.

 Віртуальна мандрівка

 «Відкрий для себе Європу»

До дня Європи в Україні у бібліотеці с. Небилів була проведена  віртуальна  мандрівка «Відкрий для себе Європу». Під час віртуальної мандрівки юні користувачі  розширять  свої знання про історію виникнення свята, «відвідають» Австрію, Бельгію, Італію, Францію, Угорщину та інші країни, дізнаються багато цікавого про традиції і звичаї цих країн.

9 травня Україна відзначає День Європи. Святкування Дня Європи для нас є дуже символічною датою, тому що, зараз, як ніколи раніше, Україна демонструє, що є повноправною самодостатньою частиною європейського суспільства. 

Австрія – країна гір та річок

  Австрія, вважається найкрасивішою країною Центральної Європи, туристів приваблюють краєвиди Відня та відомі гірськолижні курорти, а також мальовничі альпійські селища Тіролю, чудові національні парки і «озерний край» на заході країни. Австрія провідний туристський центр зимових видів спорту.

Бельгія - живопис і архітектура

  Бельгія може похвалитися  величезним арсеналом пам’яток, і не важливо буде це багатий Брюссель, або маленьке село. Бельгія на весь світ славиться скульптурою хлопчика, що пісяє, дивовижним смаком пива, чорним брюссельським шоколадом і жіночим тенісом. Саме ці атрибути і асоціації згадує кожен при відвідинах цієї перлини Європи.

Італія – вишуканість старого світу

Пам’яток в Європі так багато, що не вистачить сторінок, щоб описати у всій красі кожну з них. Італія – одна з тих країн, де в кожному місті можна зустріти сотні пам’яток історії та культури. 

Франція – романтичні пам’ятки Європи

Ентузіасти підрахували, Франція – країна з найбільшою кількістю пам’яток в Європі. І в це не важко повірити: Ейфелева вежа, Тріумфальна арка, Діснейленд, Лувр – лише мала кількість найпопулярніших місць. 

Угорщина – перлина Східної Європи

Угорщина – один з найцікавіших туристичних напрямів Східної Європи. Перш за все країна притягує увагу туристів унікальною архітектурою і приголомшливими видами на Дунай і так зване «Угорське море» (озеро Балатон). Також тут є цілющі термальні джерела і улюблена усіма національна кухня Угорщини. 

Україна – держава європейська! Сподіваємось на це не лише тому, що наша країна розташована на Європейському континенті, а й тому, що українці прагнуть до Європи, розпочинають її з себе, адже для того, щоб змінити щось навколо ми маємо спершу змінити себе.

Європа дуже важлива для кожного з нас. Тож нам потрібно бути добре проінформованими про те, чим живе Європа сьогодні. Для цього можна читати газети, дивитися новини по телебаченню або читати в Інтернеті, слухати радіо. Для можливості отримання більшої інформації про  Європу ви знайдете книги, брошури, плакати та інші матеріали в нашій бібліотеці.  Вивчай Європу - змінюй Україну.

    До Дня Європи в Україні оформлена викладка літератури «Україна. Європа. Світ».

 Ілюстрована викладка літератури

«Образ матері в творах наших земляків»

    Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років - п'ять чи п'ятдесят, - тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше її життя.

    Жінка споконвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку. Із давніх - давен зверталося і звертається людство в піснях і молитвах, віршах і поемах до своєї берегині - до матері, уславлюючи її благословенне ім’я. Мати дарує людині життя, надихає на добрі справи, віддає все, що має: тепло своєї душі, своє серце і безмежну любов. Її колискові супроводжують нас протягом всього життя, а мудре слово допомагає долати труднощі.

    Для українців образ Матері триєдиний: любов до рідної неньки, яка переростає у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до Матері - України, яка потребує захисту.

    В бібліотеці села Слобода Небилівська оформлено ілюстровану викладку літератури.

    Образ матері в поезії наших земляків справді є одним із найглибших, найбільш сакралізованих та емоційно насичених символів. Для поетів, де традиції, християнська мораль та зв'язок із рідною землею є дуже міцними, матір - це не просто родичка, а фундамент світобудови, берегиня роду і символ України. Це символ, що тримає світ, коли все інше руйнується.

 Книжково - ілюстрована викладка

«Книги не мають кордонів»

    Цьогоріч, 9 травня в Європейському Союзі та інших країнах святкується День Європи на відзначення миру та єдності на континенті. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС з 1985 року.

    День Європи - це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах, миру, солідарності, демократії, добробуту людей та верховенства права. Прагнення до європейського рівня життя, європейських цінностей і стандартів визначило європейський вибір нашої країни.

    Головною метою Європейського Союзу являється захист цих цінностей в Європі та сприяння миру та добробуту громадян країн - членів. Європейський парламент зі свого боку дбає, щоб ці цінності були відображені у законодавстві Європейського союзу. Завдяки Лісабонському договору (2009) в Європейському Союзі офіційно зміцнили спільні громадянські, а також політичні, економічні та соціальні права.

    До цієї дати у бібліотеці села Слобода Небилівська оформлено книжково - ілюстровану викладку літератури для дітей, на якій представлено літературу про Європу та країни Європейського Союзу. Книги про подорожі, визначні пам’ятки, видатних європейців і культурні особливості різних країн Європи.

    Для українців це особливий день. Цей день - чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

 Година пам’яті

«Чорним лихом, чорним смутком,

в ніч квітневу став Чорнобиль»

Білих болей не буває,

Що не біль, то чорний біль…

…В чорних справах, в чорних душах,

Почорнів ще білий світ,

І чорнітиме Чорнобиль,

Нам і внукам сотні літ.

    26 квітня 1986 року… Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. До 40-ї річниці страшної дати в бібліотеці села Небилів  була проведена година пам’яті «Чорним лихом, чорним смутком в ніч квітневу став Чорнобиль».

    Цього дня у 1986 році о 1:23 годині на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався потужний хімічний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, що перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Однак всередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

    Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн - Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим - сьомим рівнем небезпеки.

    На квітучий українській землі з'явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. Радіація - невидимий і тому підступний ворог усього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.  

    Оформлено тематичну викладку літератури, на якій представлені документальні та художні матеріали, про Чорнобильську АЕС та зону відчуження сьогодні, спогади та розповіді очевидців, спеціалістів та ліквідаторів тієї страшенної катастрофи.

     

Година спомин

«Гірчить Чорнобиль крізь віки»

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає…

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

    Чорнобильська катастрофа вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Вибух, що стався 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС, ось уже 40 років не втихає у нашій свідомості. Ця трагедія зачепила долю кожного українця.

     Ще довго  відчуватимемо  на собі її наслідки,ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям. Сучасне покоління не має права забувати трагічні сторінки історії.  

    Сьогодні ми зібралися, щоб згадати найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловити свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.

       До цієї дати в бібліотеці села Слобода Небилівська оформлено викладку літератури «Гірчить Чорнобиль, крізь віки, гірчить».

    Для України Чорнобильська катастрофа перетворилася на національну трагедію, спричинила страждання мільйонів людей, забруднила довкілля. Її наслідки ми відчуваємо і донині. Хочеться, щоб більше ніколи і ніде в світі не повторилося подібне лихо.