Поетичний акорд

«Єднаючи душею два світи»

                                             У  літературі  визнаю

                                       єдиний  культ – духовної  і мовної   краси.

                                                                                            Г.Турелик

    Галина Зіновіївна Турелик  - поетеса, журналіст, яка зуміла поєднати в своєму житті, здавалось би, непоєднуване: активну журналістську та редакторську працю з немеркнучим спалахом поетичного слова.

      У 1998 році за добірку поезій «Світлотіні старих світлиці», опублікованих у «Перевалі» вона була відзначена обласною премією імені Василя Стефаника.

    У своїй поетичній творчості Галина Турелик оспівує працю земляків-хліборобів, писала про щастя і драми в коханні, про радість материнства, красу природи, любов до Матері-України та рідного краю. Є вірші-присвяти, зокрема Лесі Українці.

    Галина Турелик – журналіст. Цій справі вона віддала багато років в редакціях різних Івано-Франківських газет, а  також у часописі «Перевал». За її сприяння та участі на сторінках цього видання вперше побачили світ багато творів Тараса Мельничука, Степана Пушика, Степана  Процюка та інших авторів. Їй доводилось редагувати чимало чужих творів.

    Сьогодні Галина Зіновіївна перебуває у  творчому пошуку, слідкує за  творчими успіхами колег, цікавиться модерною поезією. Вона зауважила, що її пошуки ще не скінчилися, адже, за її словами «… цвітуть і родять же старі яблуні».

    Вірші з усіх збірок авторки, наявних у книгозбірні, користувачі читали з задоволенням 

    І як би не склався життєвий шлях ювілярки, але завжди в серці, в душі залишалось щось незмінне, чисте,  те, що виокремлює творчих людей – служіння своєму народові.