Літературний портрет

«На шлях я вийшла ранньою весною»

Чи тільки терни на шляху знайду,

Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

Чи до мети я певної дійду,

Чи без пори скінчу свій шлях тернистий?

                                                                                   Леся Українка

    Леся Українка - без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком.

    Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка - неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності.

    Є люди, як свічки,- згорають ,відходять у небуття. Є люди, як зірки,- горять і світять все життя. У яскравому сузір’ї незгасною зорею сіяє ім’я Лесі Українки. Світ ще не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем. Вогонь пісень Лесі палає і досі. Вплітаємо у вінок безсмертя поезії Лесі Українки. Хай звучить поетичне слово Лесі як шана і пам’ять великій поетесі .

    У своїх поетичних творах Леся Українка створила ряд мужніх і сильних духом образів, якими возвеличує мужність, патріотизм. Її вірші сповнені любові до рідного краю - це і є виховання позитивних якостей у нас, її нащадків.

    В бібліотеці оформлена викладка літератури до річниці від дня народження Лесі Українки.

 Ілюстрована викладка літератури

«За рідну Україну я молюся»

                    А на моїй землі іде війна,

                    Стріляють танки і ревуть гармати.

                    Сповита горем, в чорному вбранні,

                    Сльозами вмилась не одна вже мати.

                                Війна вбиває кращих з-поміж нас,

                                І повняться ряди в Небесній сотні

                                Та для героїв зупинився час,

                                Вони у вічність перейшли з безодні.

    10 років тому, в лютому 2014 року, Російська Федерація розв’язала війну проти України. Здійснивши 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення в Україну, Кремль хотів остаточно знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Цей напад завдав підступного удару міжнародному світопорядкові, створеному після Другої світової війни, підірвав стабільність не лише Європи, а й глобальної безпеки загалом.

    Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, національну ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

    Війни! Скільки їх було в історії людства. І завжди – це страждання, сльози, втрата самого дорогоцінного в житті, біль... 

                                                      Година спілкування:

               «Кришталевий струмок  рідної мови»

 

Ти постаєш в ясній обнові  

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове, 

 Кохана материнська мово!     

                            Дмитро Білоус

     

     

    Для кожного народу мова – найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. У 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

    Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти. Тому сьогодні ми запрошуємо Вас поринути у чудовий і прекрасний світ нашої рідної мови.      Пропонуємо вам годину спілкування, яку проведено в бібліотеці с. Небилів: «Кришталевий струмок рідної мови».

    У кожного народу є своя мова, але інколи окремим народам важко вдається відстоювати право на використання власної рідної мови. Жодній мові світу не було так тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.

    І коли Україна здобула і зараз бореться за свою  незалежність у страшній війні з страшним ворогом - росією, Наша  українська мова посіла почесне місце серед інших мов світу, тому що стала державною. Про це записано в Основному Законі України – Конституції, яка була прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. Стаття 10 засвідчує, що «Державною мовою в Україні є українська мова».

    Ось як про неї писав Т. Шевченко:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

 Як їх почує!..

    Рідна мова – це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії. Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.

    Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні плати духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніші надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна діяльність народу.

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова

І кривдити її не смій!

    До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці оформлена тематична поличка: «Українська мова - мова єднання»

 Літературна година

 «Єднаймо душі в щирім, ріднім слові»

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

                                                                                 Ліна Костенко

    Мова – це невичерпна духовна скарбниця народу, яку нічим не можна замінити. Скільки натхненних слів сказали про неї поети й письменники, скільки шедеврів створено за допомогою слова!

    Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля. В селі Слобода Небилівська проведено літературну годину «Єднаймо душі в щирім, ріднім слові»

    У світі налічується приблизно 6 тисяч мов. Для кожного народу своя мова найдорожча, найкраща, наймиліша. Рідна мова-це мова,що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

    Кожен народ розмовляє своєю мовою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності. На сучасному етапі розвитку людства є велика кількість відмінних одна від одної мов, які належать різним націям, народностям, племенам.

     Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями.

    Рідною мовою говорить серце й душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.

                Велична, щедра і прекрасна мова,

                Прозора й чиста, як гірська вода, –

                Це України мова барвінкова, –

                Така багата й вічно молода.

                                Вона, як ніжна пісня колискова,

                                Заходить в серце й душу з ранніх літ,

                                Це мова, наче пташка світанкова,

                                Що гордо лине в свій стрімкий політ.

 Історичний екскурс 

« І подвигам не буде забуття -

допоки світ живе під небесами»

    Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам’ять загиблих під час протестів.

    Революція гідності є однією з наймасштабніших подій у новітній історії України, результатом якої стало повалення тодішнього режиму та відновлення європейського курсу розвитку України. Однак у боротьбі за права людини та громадянина, демократію і свободу українці заплатили високу ціну – 107 загиблих Героїв Небесної Сотні.

     Початком важких для України випробувань стали події Майдану. Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці.

     Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей. Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе…Так до нас прийшла війна…

    Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. 

Небесна Сотня –

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная,

Свою дитину.

20 лютого – 

День пам’яті Героїв Небесної Сотні. 

    20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні – українців, які під час Революції Гідності віддали своє життя за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє країни та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.

    Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності, тоді в центрі Києва у боротьбі за свою країну загинуло найбільше активістів Майдану.

    З 18 по 20 лютого 2014 року відбулися масові розстріли протестувальників під час Революції гідності. 20 лютого загинуло найбільше учасників протестів – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими майданівцями та п’ятьма активістами, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України за демократичні цінності та територіальну  цілісність нашої держави, назвали Героями Небесної Сотні. 17 лютого 2021-го Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів  українського державотворення та виразником національної ідеї свобод.

    Цьогоріч ми вдесяте вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо тисячі загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу як незалежна, демократична держава.

    В цей день в бібліотеці села Небилів пройшов відео перегляд «Герої нашого часу». 

    Світла пам’ять кожному, хто поклав своє життя за свободу та незалежність України! Залишаємося гідними своїх Героїв!

 Година духовності 

«Біблія – книга добра»

     Біблія – найвідоміша і найпоширеніша у світі книга. Це ціла бібліотека. Біблія — це подарунок від Бога. У цій книзі записано те, про що ми ніколи б не дізналися без неї. Наприклад, вона розповідає, що Бог створив небеса, землю та перших чоловіка і жінку. Також Біблія дає поради, які допомагають нам, коли виникають труднощі. Вона розповідає, що Бог перетворить землю на рай, і пояснює, як він це зробить.  Вивчаючи Біблію, ми зрозуміємо, що Бог хоче, аби ми стали його другом. Чим більше ми будете дізнаватися про нього, тим міцнішою ставатиме наша дружба. Вона не стільки вчить, що людина має робити, скільки показує, якою має бути людина. Біблія це не перелік правил поведінки, яких має дотримуватись людина. Ми самі вибираємо, як маємо поводитись. Книга  Книг лише вказує нам, де добро, а де зло.

    Біблія може змінити наше життя. Ця книга допомагає зрозуміти, які ми є насправді. Завдяки їй ми ліпше розуміємо свої найглибші думки і почуття. Наприклад, ми можемо думати, що любимо Бога. Однак читаючи Біблію, ми розуміємо, що справжня любов — це не лише почуття, але і вчинки. Щоб довести свою любов до Бога, нам потрібно жити так, як вчить Біблія. 

…Ми поспішаємо, куди не подивись,

Випереджаючи всі задуми Господні,

А те, що треба виконать сьогодні,

На завтра відкладаєм, на колись…

Сьогодні є ще добрий час

Для повноцінного служіння Богу.

Хай в кожнім серці дзвони б’ють тривогу

За все життя хоча би раз.

    БІБЛІЯ - Ця вічна книга мудрості, що дійшла до нашого часу, є ідеалом закону, за яким повинні жити всі люди світу. Біблія була написана багато сотень років тому, але ми повинні прагнути до досягнення такого рівня життя і взаєморозуміння між людьми, який у ній описано. Заповіді необхідні нам сьогодні, як повітря.

Нехай Господь поблагословить нас, і нехай Він нас стереже!

Нехай Господь засяє на нас лицем Своїм, і нехай буде милостивий до нас!

Нехай Господь зверне на нас лице Своє, і хай дасть нам мир!

 Флешмоб «Єднаймо руки за Україну»

Боже всемогутній, бережи Вкраїну,

Мир жаданий врешті Ти народу дай!

У серцях у наших – лиш вона єдина – 

Цей благословенний і квітучий край.

    16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським рівно рік назад напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.

    Державне свято мало посилити консолідацію українського суспільства, проявити стійкість до зростання гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського впливу на нашу свідомість.

    І українці за цей рік стали єдиною родиною. Ми вистояли жахливий 2022-23 роки і сподіваємося зустрічати перемогу великого українського народу у 2024 році.

    Ми стійко даємо відсіч окупанту, який посягає на нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та соборність.  У цей день українці підніматимуть державний прапор України, показуючи всьому світу силу українського народу та незламне прагнення до миру.

    Ми й надалі демонструємо свою згуртованість й непереможність,  ми й надалі пліч-о-пліч стаємо на захист принципів, які захищає наша держава.

    Ми й надалі переконані, що у нашій згуртованості, єдності непереможна сила українців!

    Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну!

    Ми сильні! Ми вільні! Ми разом!

    Слава Україні!

Україна – єдина країна.

Нероздільна, як мати й дитя.

Твердо вірю в майбутнє своєї країни.

Такої, як вона, в світі більше нема.

Сонце гарно так сяє, пташечки скрізь співають.

Серце мучить одне лише слово – “війна”.

На Майдані вбивають,

Тільки діти страждають,

У них мир відбирають,

Нам дитинство марнують.

Страшно ночі чекать.

Схаменіться, благаю! Ми – єдина країна.

Нероздільна, красива, як мати й дитя.

 Поетичний акорд

«Єднаючи душею два світи»

                                             У  літературі  визнаю

                                       єдиний  культ – духовної  і мовної   краси.

                                                                                            Г.Турелик

    Галина Зіновіївна Турелик  - поетеса, журналіст, яка зуміла поєднати в своєму житті, здавалось би, непоєднуване: активну журналістську та редакторську працю з немеркнучим спалахом поетичного слова.

      У 1998 році за добірку поезій «Світлотіні старих світлиці», опублікованих у «Перевалі» вона була відзначена обласною премією імені Василя Стефаника.

    У своїй поетичній творчості Галина Турелик оспівує працю земляків-хліборобів, писала про щастя і драми в коханні, про радість материнства, красу природи, любов до Матері-України та рідного краю. Є вірші-присвяти, зокрема Лесі Українці.

    Галина Турелик – журналіст. Цій справі вона віддала багато років в редакціях різних Івано-Франківських газет, а  також у часописі «Перевал». За її сприяння та участі на сторінках цього видання вперше побачили світ багато творів Тараса Мельничука, Степана Пушика, Степана  Процюка та інших авторів. Їй доводилось редагувати чимало чужих творів.

    Сьогодні Галина Зіновіївна перебуває у  творчому пошуку, слідкує за  творчими успіхами колег, цікавиться модерною поезією. Вона зауважила, що її пошуки ще не скінчилися, адже, за її словами «… цвітуть і родять же старі яблуні».

    Вірші з усіх збірок авторки, наявних у книгозбірні, користувачі читали з задоволенням 

    І як би не склався життєвий шлях ювілярки, але завжди в серці, в душі залишалось щось незмінне, чисте,  те, що виокремлює творчих людей – служіння своєму народові.