Година спілкування:
«Закон на сторожі дитинства»
1 червня кожного року світова спільнота відзначає Міжнародний день захисту дітей. В бібліотеці с. Небилів була проведена година спілкування: «Закон на сторожі дитинства».
Людина – найцінніший скарб. Кожен з вас - неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме більше такої на цій Землі немає і ніколи не було. Але ви завжди повинні пам'ятати, що ніколи не можна ображати людину, не можна принижувати людську гідність. Тому люди живуть, дотримуючись певних правил. Без правил життя було б просто не можливе. Існує чимало правил: правила у сім'ї, у школі, у грі, в житті. Навколо нас - дуже багато правил. І серед них є такі, які зобов'язані виконувати всі люди. Найголовніші правила називають Закон.
Права дитини захищені Конституцію України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про освіту», Конвенцією ООН про права дитини. Згідно з Конвенцією, всі діти рівні у правах. Права дитини не можуть бути обмежені ні за кольором шкіри, ні за релігією, національним чи майновим станом, ні за станом здоров'я чи за походженням. Життя кожної дитини є найціннішим. І ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Отже, перше найголовніше:
Невід'ємне право - Право на життя.
Кожна дитина має Право на ім'я
Право на повноцінне харчування.
Право на медичну допомогу.
Дитина має право на освіту
Право на любов та піклування з боку батьків та держави
Право на відпочинок і дозвілля.
Пам'ятайте ж любі діти
В злагоді потрібно жити
А обов'язки й права –
Це усьому голова.
Сьогодні у нашій державі йде страшенна війна. На жаль росія порушила всі закони. Дітей вбивають, катують, викрадають, лишають дому, батьківського піклування. Паростки війни проростають глибоко у дитячих серцях. У XXI сторіччі в Україні росте покоління тих, хто народився під звуки вибухів мін та снарядів. Діти війни. У них свої таємниці, про які ми можемо лише здогадуватись. За свої 9, 10 чи 12 років вони вже прожили доросле життя. Незважаючи на пережиті жахи війни, діти в Україні також продемонстрували надзвичайну стійкість. Вони підтримували власні сім’ї, ровесників і громади, незважаючи на складні ситуації.
Через рік повномасштабної війни діти продовжують справлятися зі страхом, тривогою та горем, пов’язаними з втратою близьких, розлукою з родиною, вимушеним переміщенням із дому, ізоляцією та повним переломом у дитинстві. Війна триває, і весь світ підтримує Україну , щоб надавати необхідну допомогу та підтримати потреби дітей та молоді в Україні.
Ця війна вже вкрала в дітей один рік життя. Ми не можемо дозволити позбавити їх майбутнього. А ще бажаю, щоб дитинство ваше промайнуло легко, безхмарно, з посмішкою, щоб настав нарешті мир і всі діти повернулися до своїх домівок, до своїх батьків, до свого звичного життя.
Тому я бажаю вам бути чемними дітьми,
бути гідними лише похвали.
Тому я щиро всім в житті бажаю
Зростати гідно справжніми людьми.
Бо всі ми українці маєм право
На цій землі і жити, і рости.
Хоч ми малі, ще школярі,
а в нас закон є i права.
І ми навік запам’ятали :
Будь добрим сином чи дочкою,
поганим вчинком не зганьби
ти роду власного ніколи.
Люби свою сім’ю і школу,
Свою країну ти люби!
Немає коментарів:
Дописати коментар