Літературна година:

«Сонячні промінчики поезії рідного краю»

    Прикарпаття - це край, де поважають культурні традиції. Тут розвинена освіта та література, а тому є багато авторів, відомих не тільки в області, але й за її межами. Тут письменництво досягло доволі високого рівня, а тому може похвалитися відомими представниками літературних течій. Не менше є й поетів. Всі вони пишуть в різних жанрах, а тому кожен твір є унікальним та цікавим.

Рідний край - місце де ти народився,

Де завжди живе твоя душа

Й де б не був і де б не зупинився

Серце все одно до дому поспіша.

Рідний край до тебе душа рветься,

Бо пройшло дитинство там моє.

Іноді мені навіть здається

Що моя частинка там живе.

    В бібліотеці с. Небилів проведена літературна година: «Сонячні  промінчики поезії рідного краю», де були представлені поезії наших поетів - земляків. Звучали вірші поетів: Любомира Михайліва, Наталії Данилюк, Лесі Шмигельської та інших. Звучали твори про війну, про національних героїв та їхні подвиги, про тернистий шлях України до своєї волі, про красу рідного краю, про любов і лебедину вірність, про радісні і глибокі почуття, які роблять людей щасливими.

    Поети нашого краю завжди мають всі підстави пишатися тим, що народилися на цій землі, яка не раз переживала дні сили і слави, і виростила не одне покоління славних, обдарованих синів та дочок.

    Цей хлопець любив справжній рок і круті мотоцикли,

    Вслухатись, як басом гарчить розігрітий мотор…

    І мчати вітрам навздогін, вкотре кинувши виклик,

    І бути господарем долі. Яка там війна

    Яка там війна,коли ти молодий і зухвалий?

    І море тобі по коліна, і стільки ідей!..

    І віра міцна у якісь неземні ідеали,

    У те, що фортуна тебе неодмінно знайде!

                                                   «Цей хлопець» Наталя Данилюк

    Прикарпаття славиться нашими земляками місцевими поетами. Серед них мешканці всіх верств: учні шкіл, студенти, інваліди, вчителі, медики, робітники підприємств, пенсіонери. В своїх творах вони оспівують почуття любові та патріотизму до рідної неньки - України, рідного краю, родини. Їх вірші легко читаються і запам’ятовуються.

    І знову бій, як в Другу світову,

    Ізнову бій за Україну нині,

    За землю, матір і Дитя в яскині,

    За провідну зорю життя нову.

                                        «За день до весни» Любомир Михайлів

     Моя родино, раю, що в душі,

     Мій променю ясний серед негоди.

     Помежи злиднів, зрад та метушні

     Зумію все лихе перебороти,

     Коли ти поруч, Дай тепла мені,

     Моя оселе, прихистку, турбото.

                                                «Моя родино» Леся Шмигельська

  Хвилюють авторів нашого краю народні традиції Прикарпаття, соціальні зрушення сучасності. Та в центрі уваги кожного автора - людина, з її радощами і болями, з поглядами на майбутнє, на свою історію.

     Людино Божа, ти прекрасна

     Коли в тобі панує світло ,а не тінь,

     І думка ненав’язлива, а власна,

     І досвід попередніх поколінь.

     Коли в любові розцвітають квіти,

    Посіяні тобою між людьми,

    А твої справи, наче рідні діти,

    Як благодать твоїх мирських ідей.

                   «Людино Божа, ти прекрасна» Ольга Парадовська

Творчість сучасних поетів, письменників рідного краю - безцінна. Слухаючи їх твори, ми ще більше розуміємо і відчуємо красу й неповторність рідної землі, навчаємось розуміти найголовніше - добро наших сердець, чесна праця й благородні діяння ніколи не пропадуть марно.

     Уздовж всього життя будуємо мости

     До щастя. До добра , любові.

     І враз нам хочеться кути всі обійти,

     Змінити хоч на йоту карму долі

                                                  «Мости життя» Світлана Діденко