29 вересня - 

День пам’яті жертв Бабиного Яру

    До Дня пам’яті  жертв трагедії Бабиного Яру в бібліотеці села Небилів проведено годину-реквієм «Бабин Яр: трагедія і пам’ять» 

    29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві, було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня – ще близько 17 тисяч осіб.

    Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

    Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору.

    Бабин Яр став місцем найбільшого масового поховання жертв нацизму в Україні. Довгі роки тоталітарної системи замовчувалася правда про трагедію Бабиного Яру. Майже 30 років чекав свого часу пам’ятник жертвам у Бабиному Ярі. Навколо Бабиного Яру було створено чимало міфів, побудованих на напівправді чи неправді. І тільки із здобуттям Україною незалежності велика київська трагедія стала відома широкому загалу.

    Оформлено викладку літератури «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» на якій  представлені  книги, що розкривають тему трагедії Бабиного Яру на тлі подій Другої Світової війни.