Урок мужності: «Наша Армія-символ могутності»
Кожна країна світу має армію, яка покликана захищати державні інтереси, боронити кордон своєї Батьківщини її суверенітет, відвертати напади країн-агресорів, зберігати свою боєздатність та виконувати інші специфічні та притаманні їй завдання. Але в будь-якому випадку збройні сили мають бути завжди відданими своєму народові, а сам народ сповнений довіри до неї.
Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань та негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.
24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і лише стала на шлях свого відродження та розвитку.
Після проголошення незалежності Україна почала формувати власні збройні сили. У спадок вона отримала одне із найпотужніших угруповань військ у Європі оснащених ядерною зброєю та відносно сучасними зразками військової техніки. 6 грудня 1991 року парламент ухвалив Закон «Про Збройні Сили України», затвердив текст військової присяги. Це був один із перших законів, які отримала молода українська держава
6 грудня у День Збройних Сил України прийнято покладати квіти до могили невідомого солдата, військові отримують нагороди та проводять святкові концерти. За роки незалежності 37 тисяч українських солдатів та офіцерів взяли участь у десятках операцій з підтримання миру. Це були операції у колишній Югославії, Анголії, Сьєрра-Леоні, Іраку та в Афганістані.
На сучасному етапі солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів та батьків. 6 грудня День Збройних Сил України, свято козацького бойового духу, українського війська та всіх українців, які готові захищати честь і славу, свободу і суверенність рідної землі. Сьогодні можна відверто визнати, що за останні роки наша армія значно змінилася. Військові ризикуючи власним життям відстоюють суверенність своєї держави, вони розуміють, що захищають народ України і що ця війна, розпочата не нами, обов’язково закінчиться нашою перемогою. Сьогодні українським військовим присвячують вірші та пісні, про них знімають фільми, про їх мужність та героїзм складають легенди, про них піклуються, за них переживають. І кожен українець ладен допомагати нашим солдатам та щиро бажає найголовнішого – що би наші захисники поверталися додому живими.
У цей святковий день,бажаємо, всім сoлдатам, oфіцерам і генералам мужнoсті, сил і здoрoв’я, дoбра у рoдинах. Бажамо всім нам миру і спoкoю на всій українській землі. Слава вам і слава Україні! Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.
Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі, гідності та обов'язку.
