Основа життя – мій закон

    День Конституції України – державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь утворення Конституції України того ж дня 1996 року. День Конституції України – єдине державне свято, закріплене в самій Конституції. 

    Джерелом права будь-якої Держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція - це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрями свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав і свобод громадян у суспільстві. Україна свого часу створила першу європейську конституцію - «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Цей документ на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення. Діюча нині Конституція України набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України - 28 червня 1996 року. 

    В бібліотеці оформлено книжково - ілюстровану викладку літератури                                   "Основа життя - мій закон"

 28 червня - День Конституції України

    В Україні 28 червня відзначають державне свято - День Конституції. Цього року виповнюється 25 років з дня ухвалення Основного закону.

    28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. Це стало важливою віхою українського державотворення. Конституцiя становить ядро нацiональної правової системи. Вона фiксує головні юридичні та полiтичні аспекти відносин між державою та суспільством: від забезпечення прав i свобод людини до подальшого розвитку держави. У цьому полягає соцiальна цiннiсть Основного закону.

Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків – “Руська правда”, “Литовські статути”, акти періоду Гетьманщини (“Березневі статті” тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

.

   У період Української революції 1917-1921 рр. конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. УНР проголошувалася суверенною державою, «самостійною і ні від кого незалежною».

 Державотворчі процеси цього періоду були припинені тривалою окупацією українських земель східним сусідом. Свого часу абсолютна монархія Російської імперії не потребувала будь-яких конституцій. Натомість Радянський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії, навпаки, за кілька десятиліть наплодив таку кількість основних законів, якої для цивілізованих країн вистачило б на тисячоліття. Втім, усі вони лише декларували певний набір демократичних цінностей, за ширмою яких поставала нова імперія, набагато страшніша за всі попередні.

Першу радянську Конституцію України прийняли у березні 1919 р., яка  була калькою Конституції Російської Федерації. Світле майбутнє мала уособлювати диктатура пролетаріату і повна солідарність з іншими радянськими республіками задля «спільної боротьби за торжество світової комуністичної революції».

 Після утворення у 1922 р. СРСР, загальносоюзну Конституцію прийняли в 1924-му. На ХІ Всеукраїнському з’їзді рад 1929-го оформлено нову Конституцію УСРР.

Поки українці через колективізацію, розкуркулення та Голодомор-геноцид на практиці знайомилися з тріумфом радянської «демократії», у Кремлі  відреагували на подію «величезного історичного значення» – побудову соціалізму в СРСР. У 1936 р. постала нова, так звана «сталінська», Конституція СРСР, яка законодавчо закріпила перемогу соціалізму.

    Конституція мала ряд демократичних новацій (щоправда, суто демагогічних): загальне, рівне і пряме виборче право; таємне голосування; право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості; навіть свобода совісті, слова, друку, зборів і мітингів. 

Чергова Конституція УРСР 1937-го р. повторила положення союзного документу, максимально обмеживши  повноваження республіканських органів.

Після розвінчання культу особи Сталіна відкривалися нові обрії ідеального суспільства. Партійні керманичі розгледіли нові демократичні стандарти, і спочатку в СРСР (жовтень 1977-го), а там і в Україні винайшли рецепт суспільного ідеалу, оформленого в конституції Української РСР 20 квітня 1978 р.

     Тут тобі і суверенна республіка, і право виходу з СРСР (однак будь-які дії в цьому напрямку майже автоматично кваліфікувалися як зрада Батьківщини – найтяжчий злочин того часу). І «вся влада в Україні належить народові». Апофеозом «радянської демократії» стала шоста стаття Конституції, яка закріплювала монополію компартії. Багатопартійність у радянській державі до демократичних чеснот не належала.

    Крах радянської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі гучні епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.

    Процес творення нової Конституції розпочався із прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р. Справу прискорив розпад СРСР та Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання прийняття основного закону. Однак протистояння між президентом та парламентом істотно затягнуло конституційний процес.

Ситуація загострилася наприкінці червня 1996-го. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Президент  призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня своє слово сказала інша владна гілка: Верховна Рада  прийняла постанову «Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні». І розпочався справжній марафон, тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 – без будь-якої перерви. О 9.18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову Конституцію.

    Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України, закріпивши правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ».

    Всі ми прагнемо, щоб задекларовані права стали реальністю, щоб люди почували себе захищеними і впевнено дивилися у майбутнє. Коли кожен громадянин України відчує, що його життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека дійсно визнані найвищою цінністю, тоді ми зможемо з гордістю заявити: «Україна стала демократичною державою».

    До Дня молоді та Дня Конституції України в бібліотеці оформлено книжково - ілюстративну викладку літератури.

 

Година - спомин «Борець незламного духу»

 «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є не здобутим бастіоном героїв і борців»

                                    Євген Коновалець.

   

     Серед знаменних дат та імен в українській історії чільне місце займає постать Євгена Михайловича Коновальця - борця за незалежність Української держави, справжнього патріота своєї Батьківщини, ідеолога українського національного руху.

    У бібліотеці села Слобода Небилівська до 130 - річчя з дня народження видатного полководця Євгена Коновальця пройшла година - спомин «Борець незламного духу». У заході взяли участь староста села, працівники клубу, бібліотеки, школи, ФАПу та активна молодь. Прозвучали прочитані твори поетів земляків С.Осадчука « Молоді герої», Б. Миндюка «Дума про вільну Україну» та «Без хрестів», Г. Чубай «Україні», І. Калиниченко «Лише Україна».

  Бібліотекар  ознайомила присутніх з біографічним та життєвим шляхом видатного діяча українського національно-визвольного руху Є.М. Коновальця.

    Оформлено викладку літератури «Борець незламного духу».

                     

 

14 ЧЕРВНЯ

130 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ.

«У вогні перетоплюється залізо на сталь,

у боротьбі перетворюється нарід у націю»

                                                                      Євген Коновалець

    Провідник Організації Українських Націоналістів, Євген Коновалець ставив ідею української державності на перше місце і все життя активно працював для її здійснення. Він став прикладом для численних українців, що боролися за визволення Батьківщини, і чия боротьба увінчалася успіхом у 1991 році. Він є прикладом і сьогодні для патріотів, які захищають нашу країну на Сході. Надзвичайно талановитий військовий та політичний провідник, він розбудував Організацію Українських Націоналістів та зробив її потужним двигуном українського національно-визвольного руху. Коновалець успішно підніс українське питання на форум Ліґи Націй, вивівши його таким чином на міжнародну арену.

    Народився 14 червня 1891 року в с. Зашків (нині Жовківський район, Львівська область) у вчительській родині. Був онуком     о. Михайла Коновальця, який у 1858-1887 роках був парохом рідного села Євгена. 

    Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. Від 1913-го, як один з лідерів українського студентського руху, обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У січні 1918 р. після проведення реорганізації Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. 

    23 травня 1938 р. Коновалець був убитий у Роттердамі в результаті спецоперації.  

     Євген Коновалець є і завжди буде надійним соратником, духовним провідником і Великим Полковником для всіх поколінь борців за Українську Соборну Самостійну Державу.

    В бібліотеці оформлено викладку літератури «Життя віддане за націю», біля якої проведено годину  історичної пам’яті «Полковник Євген Коновалець – творець ОУН».

 

 ЛІТЕРАТУРНЕ ДОСЬЄ.

                                                                                  Василь Шкляр :        

з красою правди по життю

  

    До вашої уваги літературне досьє на Василя Шкляра (10 червня минає 70 років від дня народження). Прочитати книги цього письменника ви можете, відвідавши бібліотеку с.Небилів.

    Василь Шкляр - український письменник, політичний діяч, лауреат багатьох літературних премій. Зокрема, «Золоте перо», «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман, «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику»,автор понад десяти книг прози, «батько українського бестселера».

    Письменник народився 1951 року в селі Ганжалівка на Черкащині. Закінчив філологічні факультети Київського і Єреванського університетів. Після закінчення навчання, Шкляр працював журналістом. Не залишаючи роботу журналіста,  у 1980-х роках пише свої перші відомі збірки оповідань, зокрема, «Де твій Остап, Соломіє?», «Перший сніг» та «Живиця». Пізніше виходять друком інші книги та оповідання, але вони залишаються практично не поміченими. Лише після виходу роману «Ключ» у 1999 році до письменника приходить популярність і визнання читачів, а сама книга отримала низку нагород та була неодноразово перевидана українськими видавництвами і за кордоном.

    У 2009 році виходить роман письменника «Залишенець. Чорний ворон», що відразу стає бестселером в українській літературі і отримує величезну кількість читацьких відгуків. «Залишенець» - історичний роман, в якому описується драматичний епізод української повстанської боротьби. Роман оживляє дати з книг історії, показує персонажів зі своїми ідеалами, переконаннями і долями. Твір написаний на основі документальних матеріалів.

    Роман «Маруся» автор  писав протягом п’яти років, з 2009 по 2014 роки, покладаючись на історичні події. У книзі описано бойовий шлях дівчини Марусі, яка стала отаманом після загибелі трьох її братів. У романі тісно переплітається шлях героїчно-трагічної долі Української галицької армії, яка наприкінці літа 1919 року визволила Київ від московсько-більшовицьких окупантів, проте опинилася на межі цілковитої загибелі.

    Письменник Василь Шкляр та художник Кость Лавро створили нову подарункову книжку для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. «Помста Баби Яги»-це збірка яскравих оповідань про перше входження дитини у складний світ людських взаємин. Про пізнання добра і зла, які тісно сусідують як у реальному житті, так і в чарівній казці.

    Василь Шкляр є членом Спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Він також є автором книг: «Перший сніг», «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Тень совы», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі».

    Василь Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів.

 5 червня – 

Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Цінуй природу, бережи довкілля,

Люби комашку, звірів і птахів.

«Роби добро» – хай буде ніби ціллю,

Воно повернеться тобі серед років.

    15 грудня 1975 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 5 червня – Днем охорони навколишнього середовища, який буде проводитись з метою поглиблення суспільного усвідомлення зберігати та покращувати довкілля.

    Тому люди, щоб зберегти неповторні місця на землі створили різні природо – охоронні зони: заказники, заповідники, дендропарки та інші.

    Пропонуємо вашій увазі віртуальну мандрівку:

 «НЕПОВТОРНІ ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ»

    А що якщо відправитися до недоторканих цивілізацією просторів з густими лісами, кришталевими озерами, свіжим повітрям і великою кількістю живності?

    Добре, що мальовничих заповідних куточків, де панує безтурботна велич природи, в Україні достатньо. Ось п’ять найбільших, красивих і цікавих заповідників, де можна відпочити від міської суєти, занурившись у світ первозданної природи.

Асканія-Нова

Херсонська область

    Біосферний заповідник “Асканія-Нова” – унікальний куточок природи. Він став переможцем всеукраїнського конкурсу “Сім природних чудес України”. Третина його площі – абсолютно заповідна степова зона, невинна територія, якої ніколи не торкався плуг.

    Тут знаходиться унікальний дендрологічний парк, де виростає понад півтисячі видів рослин, багато з яких занесені до Червоної книги, тисяча різновидів дерев і безліч декоративних рослин з усіх кінців земної кулі. А в зоопарку заповідника живуть 450 видів екзотичних звірів і птахів, шість з яких повністю винищені у себе на батьківщині і збереглися тільки в “Асканії”. Тут також можна побачити старовинні кургани, з яких відкриваються захоплюючі види на степ.

Карпатський біосферний заповідник

Закарпатська область

    Цей приголомшливий заповідник займає 57 тис. Гектарів на мальовничих схилах південно-західній частині Карпат. Серед його багатств – величні гори і мальовничі долини, високогірні луки і озера, найчистіші ріки та мінеральні джерела з цілющою водою.

     також – що вражає різноманіття флори і фауни: тут виростає величезна кількість рослин, багато з яких занесені в Червону книгу, і мешкає майже 200 видів тварин і птахів. На заповідній території знаходиться гора Говерла, вершина якої є найвищою точкою України, і водоспад Гук, розташований на висоті 900 метрів, який називають однією з перлин парку.

    Гуляючи по парку, можна побачити археологічні пам’ятники, чий вік сягає 15000 років, і зразки дерев’яного народного зодчества XVI-XIX століть.

Заповідник “Кам’яна могила“

Запорізька область

    Це дивовижне місце, яке люди, що захоплюються екстрасенсорикою, люблять порівнювати з Тибетом, Непалом і Єгиптом. Територія заповідника “Кам’яна могила” являє собою скельні виходи заввишки 50-70 м посеред степу, що утворилися 2 мільярди  років тому після виверження вулкана. Заповідник оточений двома кільцями скіфських курганів.

     Місце, де людина ніколи не насмілювався жити. Для багатьох стародавніх культур воно служило святилищем. Нагромадження каменів містить безліч природних порожнин і гротів, які покриті тисячами петрогліфів, наскальних малюнків і символів, багато з яких не розгадані до наших днів, як і не розвідані всі таємні ходи.

    Найкращий час для відвідування історико-археологічного заповідника – це, звичайно ж, осінь, коли немає спеки, повітря свіже, а степ навколо таємничих каменів дихає ароматами.

Дунайський біосферний заповідник

Одеська область

    Заповідник знаходиться там, де Дунай впадає в Чорне море. На території заповідника налічується величезна кількість озер, заток, проток, каналів, боліт.

    Дельта Дунаю – це найбільш заболочена ділянка в Європі. Майже всі болота покриті непрохідними ділянками очерету, в якому гніздяться десятки видів птахів. У водах Дунайського заповідника живуть більше 90 видів риб, включаючи білугу – найбільшу прісноводну рибу. Люблять запливати сюди і чорноморські дельфіни, але особливим надбанням є тюлень-чернець, занесений до Європейського червоного списку. Багато хто, побувавши тут, кажуть, що заповідник схожий на втрачений рай – настільки відчувається тут гармонія з природою.

Біосферний заповідник “Розточчя”

Львівська область

    Заповідник “Розточчя” рясніє масивними плоско-вершинними пагорбами, розділеними річковими долинами з системою озер післяльодовикового утворення. Тут беруть початок струмочки, які живлять річки Балтійського і Чорного морів.

    Досить різноманітні болотні та лучні асоціації заповідника. Тут виростає значна кількість рідкісних і зникаючих видів: беладона звичайна, підсніжник звичайний, лілія лісова, лунник оживаючий, анемона лісова і багато інших. Особливості клімату утворили тут унікальне поєднання цінних видів і форм рослинності.

    Багатий і різноманітний тваринний світ заповідника: лисиця звичайна, дика свиня, козуля європейська, зустрічаються борсук, куниця лісова, заєць-русак. Особливо багато різновидів птахів. У заповіднику “Розточчя” мешкають: чорниш, вяхирь, гоголь, горлиця звичайна, яструб малий, чеглок, болотна і вухата сови, сіра сова, зозуля звичайна, дятли.

    Пам’ятаймо, що лише разом ми зможемо зробити навколишнє середовище чистішим, адже наше майбутнє залежить саме від нас.

    До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища в бібліотеці оформлена книжково – ілюстративна поличка:

«ЕКОЛОГІЯ : ТРИВОГИ  І НАДІЇ».

 1 червня День захисту дітей

Перше червня – ваша втіха,

Бо цей день у всьому світі,

Приурочили нашим дітям!

Все навкруги у квітах,

Променів сонця багато –

На планеті Земля наші діти

Відзначають нині свято.

    День захисту дітей - це не тільки веселі святкування, але й нагадування суспільству про необхідність дотримання і пошани прав дитини, як необхідної умови для формування благополучного суспільства.  

    Діти – дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. І обов’язок кожної держави піклується про своїх маленьких громадян, захищати їх права.

   У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити.

    Але слід знати не лише свої права, але й обов'язки. Прагнучи відстояти свою свободу, не утискайте свободу інших.

    Нехай наші діти якомога довше залишаються дітьми. Безтурботними, веселими, радісними. Хочеться побажати, щоб кожна дитина була здорова і оточена турботою батьків. Нехай небо над головою завжди буде мирним, а кожен новий день — добрим і цікавим. А батькам побажаємо терпіння, доброти і ніжності. Не забувайте, що саме ви відповідаєте за щасливе і безпечне дитинство дітлахів!

    Діти – це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя. Нехай вони про війни і ворожнечі дізнаються лише з книг і ніколи не побачать ці біди наяву. Нехай дітям завжди світить сонце яскраво, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому небі для них сяятимуть мільйони красивих зірок.

    Під час святкування проведено «Казкову правову вікторину» та ігрову програму «Щасливе дитинство».

                     

                    

 

    

 Оформлено викладку літератури «Наші права – щасливе дитинство».